Спецпроект

Музей історії Києва виселяють з "будинку Петра"

Міська влада виселяє Музей історії Києва з "будинку Петра" на Подолі, внаслідок чого археологічні фонди науковців можуть бути втрачені.

Про це заявив голова фракції "УДАР" у Київраді Віталій Кличко. За його словами, до депутатів звернулися працівники музею, які просять запобігти виселенню.

"Іще в 2004 році музей позбавили приміщення на вулиці Пилипа Орлика і "тимчасово" переселили його до Українського дому. При цьому частина музейних фондів просто загубилася, - сказав Кличко. - В 2007 році Київрада прийняла рішення побудувати для музею окреме приміщення на вул. Інститутській, але після років управління Києвом "молодої команди" Черновецького музей утратив усі шанси отримати будівлю. Тепер влада хоче позбавити музей іще й приміщень, де зберігаються унікальні предмети старовини".

Хоча столичні чиновники нібито надають для зберігання археологічних фондів інше приміщення, працівники музею сприймають це як чергову спробу розпорошення колекції та говорять про загрозу втрати унікальних експонатів (як це вже траплялось у минулому), зазначає прес-служба Кличка.

Проти таких дій влади виступає й Інститут археології НАНУ.

Теми

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.