Спецпроект

Дії СБУ щодо істориків назвали поверненням до "холодної війни"

Українська Інформаційна Служба засуджує дії СБУ щодо співробітників музею "Тюрма на Лонцького" і обіцяє інформувати світову спільноту про повернення української влади до практики "холодної війни".

Про це йдеться у заяві УІС, яке є в розпорядженні "Історичної Правди". Наводимо текст заяви повністю:

"Як повідомили ЗМІ: в Україні починається нова хвиля політичних реперсій. Цього разу - проти 16 науковців-істориків - усіх працівників Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького".

Їх усіх трактують як "свідків" у кримінальній справі, відкритій Службою безпеки України "за фактом готування до розголошення відомостей, що становлять державну таємницю".

Незважаючи на неодноразові роз'яснення компетентних фахівців - істориків та правників, численні звернення представників вітчизняних та світових академічних кіл, громадськості СБУ досі намагається кваліфікувати історичні матеріали як таємні, хоча не має на це підстав - закон забороняє ховати історичні документи, особливо ті, які містять інформацію про факти порушень прав та свобод людини і громадянина та незаконні дії органів державної влади, їх посадових осіб.

Світова українська спільнота все більше переконується, що "вуха" українських спецслужб «не чують» голосу власного народу, бо настроєні на московську хвилю.

Українська Інформаційна Служба розглядає це неподобство, як наступ на конституційні свободи громадян України, як пряме нехтування правами людини та виконання політичного замовлення чужої держави.

і ВИМАГАЄ:

Припинити тиск на істориків за надуманими звинуваченнями, повернути копії історичних матеріалів та оргтехніку, раніше незаконно вилучені у директора Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" Руслана Забілого, відмовитись від повернення до ганебної практики ВЧК-НКВД-ГПУ-КГБ, давно засудженої цивілізованим світом.

Залишаємо за собою право розпочати широку кампанію інформування української та світової спільноти, дипломатичних представництв, урядів країн, міжнародних організацій про повернення України в стійло тоталітаризму, сповзання влади до риторики і практики "холодної війни".

У своєму прагненні не допустити порушення прав людини та повторної колонізації України будемо використовувати всі можливості: від міжнародних культурних, спортивних, економічних заходів, до проведення відповідних слухань на Всесвітньому форумі українців та парламентами країн вільного світу".

Нагадаємо, що 14 червня Служба безпеки України викликала на допит усіх 16 працівників Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького". Їх трактують як "свідків" у кримінальній справі, відкритій Службою безпеки України за фактом готування до розголошення відомостей, що становлять державну таємницю.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.