Спецпроект

ВР ПРОГОЛОСУВАЛА ЗА СТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО АРЛІНҐТОНУ

Верховна Рада створила національний військовий меморіальний цвинтар. Там ховатимуть учасників усіх військових конфліктів, які "здійснили героїчні вчинки в ім'я українського народу" - від афганців до воїнів УПА?

За відповідний проект постанови номер 8052 проголосували 227 депутатів при мінімально необхідних 226, повідомляє сайт Верховної Ради.

Парламент рекомендує Кабінету Міністрів до 17 червня створити організаційний комітет з питань призначення, створення, відомчої приналежності, функціонування цвинтаря і затвердження його місцезнаходження.

Разом з цим парламент визначив, що кладовище призначено для поховання ветеранів Великої Вітчизняної війни, війни в Афганістані, учасників інших військових конфліктів, військовослужбовців, у тому числі звільнених у запас або у відставку, і членів їх сімей, а також інших осіб, які здійснили героїчні вчинки в ім'я українського народу.

"На таких військових меморіальних кладовищах відбуваються поховання ветеранів Другої світової війни, учасників бойових дій, військовослужбовців, громадян, які вчинили героїчні вчинки в ім'я народу, заслужених державних діячів та осіб, які мають особливі заслуги перед державою, і членів їхніх сімей, - йдеться в пояснювальній записці до постанови.

Незнаному воякові. Православне кладовище Армії УНР

Автори документу - голови громадських об'єднань офіцерів і ветеранів на чолі з нардепом Вадимом Колесніченком - наводять приклад Арлінґтонського національного кладовища (США) як зразок таких поховань: "На ньому знайшли свій останній притулок більше 230 тисяч американських ветеранів... всіх військових конфліктів та членів їхніх родин... Щорічно Арлінґтон відвідує 4 мільйони людей".

Комітет ВР з питань національної безпеки та оборони підтримав проект постанови з урахуванням зауважень.

"Я виступив проти того, щоб цвинтар розміщувався в Биківні, як пропонувалося, щоб не відсовувати в тінь існуючий заповідник "Биківнянські могили", - сказав "Історичній Правді" голова комітету ВР з питань нацбезпеки і оборони Анатолій Гриценко.

За словами Гриценка, на військовому меморіальному кладовищі будуть здійснюватися похорони всіх українських ветеранів, які гідно захищали Батьківщину.

"В документі про створення цвинтаря немає згадки про якусь ідеологію, - підкреслив голова комітету. - Всі люди, які захищали країну і гідно виконували свій обов'язок, мають бути вшановані. Незалежно від того, в якій армії вони воювали".

Під час реалізації постанови Кабінетом міністрів можуть відбуватися зміни, прогнозує Гриценко. Приміром, уряд може відмовитися від запропонованих Колесніченком "філій" меморіального військового кладовища в обласних центрах і містах - адже це нівелюватиме саму ідею загальнонаціонального пантеону.

Видатні українці у світі: хто і де похований?

"Загальна сума необхідних коштів складає 5,6 млн гривень у разі створення Національного військового меморіального кладовища в с. Биківня (м. Київ) як заплановано", повідомляється у пояснювальній записці.

Головне юридичне управління ВР рекомендувало депутатам відхилити проект постанови як такий, що не відповідає Конституції, але вони все одно проголосували "за" - фракції ПР, комуністів і блоку Литвина, група "Реформи заради майбутнього", троє позафракційних і по одному депутату з фракцій БЮТ і НУ-НС.

Нагадаємо, що у жовтні 2010 року народним депутатам не вистачило двох голосів, щоб прийняти цю постанову. Там передбачалося, що військове меморіальне кладовище буде розміщене в селищі Биківня на східній околиці Києва.

У листопаді 2010 року в Івано-Франківську була створена громадська комісія з перепопоховання в Україні праху Степана Бандери, члени якої висловилися за побудову великого пантеону героїв визвольних змагань.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.