Спецпроект

Російські академіки: щодо війни двoх точок зору бути не може

Викладачі історії повинні виробити загальний підхід для вивчення ключових історичних моментів - зокрема, подій Великої Вітчизняної війни.

Так вважає директор Інституту загальної історії РАН академік Алєксандр Чубар'ян, повідомляє "Інтерфакс".

"Варіативність освіти - один з головних досягнень демократії. Але моя особиста думка, що ми повинні домовитися усередині історичного вчительського співтовариства про загальні підходи до ряду ключових моментів нашої історії і виробити консенсус", - зазначив Чубар'ян.

На його думку, наприклад, важливо виробити спільну оцінку подій Великої Вітчизняної війни.

"Є різні вчителі і різні оцінки, і різні підручники, але ми повинні домовитися виробити єдиний підхід, не в конкретиці, не в деталях, а в загальній оцінці війни та ролі війни для суспільства", - підкреслив історик.

Алєксандр Чубар'ян про спільний українсько-російський підручник

Чубар'ян додав, що в грудні Асоціація вчителів історії та суспільствознавства, головою якої він є, проведе захід, де обговорюватимуться сучасні підручники з історії.

"Ми хочемо зробити якийсь рейтинг підручників, які підручники більше імпонують школі, а також обговорити стандарти", - сказав академік.

У свою чергу, інший учасник прес-конференції, член-кореспондент РАН, ректор РДГУ Єфім Півовар вважає, що важливо звертати увагу на моменти в історії, інтерпретація яких може спровокувати дезінтеграцію суспільства. 

"Ті елементи, які можуть спровокувати радикальні прояви молоді, підростаючого покоління, і спрямовані не на зміцнення нашого суспільства, а на розвал, звичайно, про них треба домовлятися", - підкреслив він.

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.