Спецпроект

Сьогодні у Тбілісі презентують голлівудський блокбастер про серпневу війну

Зірки Голлівуду Енді Ґарсіа і Шерон Стоун прибули у Тбілісі на прем'єру фільму режисера Ренні Харліна "5 днів у серпні", в якому розповідається про події серпневої війни 2008 року.

Про це повідомляють NewsGeorgia.

Cьогодні вранці у столицю Грузії прибув і режисер Ренні Харлін ("Кошмар на вулиці В'язів-4", "Міцний горішок-2", "Скелелаз", "Глибоке синє море"), який зняв цей фільм. Прибувши у Тбілісі, Харлін став на коліна і поцілував грузинську землю.

"Це найбільш піднесений момент у моєму житті, сказав Харлін. - Ми працювали над цим фільмом два роки". За словами Харліна, 6 червня прем'єра фільму відбудеться в Лондоні. А сьогодні "5 днів у серпні" презентують у столиці Грузії.

 Зйомки у робочому кабінеті президентського палацу

"Цей фільм про світ і про свободу. Я щасливий, що ці цінності я розділив разом з грузинським народом", - сказав журналістам актор Енді Ґарсіа, який виконав у стрічці роль президента Саакашвілі. Ґарсія додав, що "у мене в Грузії багато друзів".

Офіційний трейлер "5 днів у серні" (ВІДЕО)

Ренні Харлін приступив до зйомок фільму про серпневу війну в Грузії восени 2009 року. Режисер раніше заявив, фільм не буде "ні антиросійським, ані антигрузинським, ні антиамериканським, а антивоєнним". У короткій анотації до картини йдеться, що це фільм-драма про війну між Грузією та Росією.

 В цьому ж кабінеті: Саакашвілі приймає генсека НАТО. Фото: "Перший кавказький"

Головні герої - американський журналіст, його оператор і грузинські сім'ї, які опинилися під вогнем війни. Серед виконавців головних ролей - Руперт Френд, Вел Кілмер і Еммануель Шрікі.

Продюсером картини був Папуна (Мірза) Давітая, який зараз займає пост держміністра Грузії з питань діаспори.

Анонсована на квітень 2011 року прем'єра фільму відбулася на міжнародному кінофестивалі у Валенсії, а в травні - в рамках кіноринку на Каннському фестивалі. "5 днів у серпні" буде показано в 50 країнах.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.