Спецпроект

Ще одне відомство довело причетність Колесникова до знищення Косого капоніру

Будівельні роботи на території унікальної історичної пам'ятки найбільшої в світі земляної фортеці Київська фортеця і музею "Косий капонір" можуть зруйнувати дану споруду.

Про це йдеться у відповідному акті-обстеженні проведеному "УкрНДІпроектреставрація", який був наданий голові постійної комісії Київради з питань культури та туризму Олександру Бригинцю.

Згідно із висновками обстеження технічного стану бастіону музею "Косий капонір" на вул. Госпітальна, 24 з'ясовано, що внаслідок будівництва НСК "Олімпійським" гостинної зони, загальний стан території незадовільний, а часткова руйнація земляних валів по західному фасаду може привести до деформаційних явищ споруди Косого капоніру.

"Як бачите, руйнуванням валів і бастіона будівництво не обмежилось. Наслідком будівельних дій стала пряма загроза Косому капоніру в якому знаходиться музей", - повідомив Бригинець.

Депутат також нагадав, що спеціальна комісія з розслідування законності проведення робіт на території Національного історико-архітектурного музею "Київська фортеця" доручала головному управлінню з питань надзвичайних ситуацій в м.Києві з'ясувати причини і небезпеки, що несе замокання стін Косого капоніра.

Муніципальний підрозділ ще не надав висновків, але ці висновки оприлюднені в наданому акті "УкрНДІпроектреставрації". Там зазначено, що замокання внутрішньої стіни біля фундаментів говорить про негативний вплив підвищеного рівня води, до цього могло привести встановлення паль в наслідок чого підземні води стали підніматись.

Косий капонір класифікується як витвір архітектури та інженерного мистецтва, є пам'яткою культурної спадщини національного значення, розташований в межах архітектурної охоронної зони та центрального історичного ареалу Києва.

Нагадаємо, що комісію щодо проблем "Київської фортеці" було створено 12 травня за розпорядженням голови КМДА Попова після того, як 28 квітня почалися будівельні роботи на території Фортеці, що призвели до знищення ряду історичних споруд.

16 травня комісія з розслідування законності проведення робіт на території музею звернулася до представників НСК "Олімпійський" з вимогою припинити будь-які будівельно-монтажні роботи до з'ясування обставин та отримання висновків комісії.

Київська фортеця є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільша земляна фортеця в Європі. 

Особливість природного рельєфу території Київської фортеці були одним з визначальних факторів та ключовим елементом, що вплинуло на конфігурацію та характер укріплень, визначив її оборонний статус. Наземна частина Косого капоніра виходить на схили Черепанової гори для зручності ведення артилерійського флангового вогню.

 

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.