Спецпроект

На Львівщині знайдено бідон з архівом українського підпілля (ФОТО)

Знайдений мешканцем Львівщини бідон із повстанськими документами передано до Національного музею "Тюрма на Лонцького". Ці матеріали стануть частиною архіву Центру досліджень визвольного руху.

Вчора до Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" у Львові привезено матеріали повстанського архіву, знайденого два тижні тому. Документи, які зберігалися в молочному бідоні, виявив у лісі мешканець одного із сіл Пустомитівського району Львівської області. 

Директор Національного музею "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий говорить: "За попередніми оцінками - це документи одного з районних проводів ОУН Пустомитівщини за 1948-1951 рр. Комплекс складається з інформаційних звітів, писаних від руки, підпільних видань ОУН, таких як листівки, журнал "Ідея і чин", також "квитів" (розписок про отримання повстанцями від селян матеріальних речей та продуктів в обмін на підпільні гроші - бофони) та інші документи.

Найбільш цікавою в знахідці є серія із чотирьох бофонів на Великодню тематику, номіналами п'ять та двадцять карбованців, які були досі не відомі та не каталогізовані". 

Так виглядає одна зі знахідок з пустомитівського бідону

На жаль, бідон із часом трохи прогнив, тому частина документів втрачені, а решта в задовільному стані, але потребують реставрації, оскільки є крихкими. 

Знахідка буде частиною архіву Центру досліджень визвольного руху - незалежної наукової організації, одного з творців Національного музею "Тюрма на Лонцького". Після реставрації документи будуть переведені в цифровий формат, описані і готові до використання науковцями, а найцікавіші - експонуватимуться в музеї.

Чорні археологи продають архів УПА за 500 тисяч + ФОТО

Історик, голова Вченої ради Центру досліджень визвольного руху Володимир В'ятрович додав: "Саме завдяки розгорнутій спільними зусиллями інформаційній роботі в медіа ця знахідка потрапила не до "чорних археологів", а звідти на ринок артефактів, а туди, де вона й має бути - до науковців і музею".

 Незабаром, після реставрації, документи стануть доступними для дослідників

За повідомленням прес-центру Центру досліджень визвольного руху, люди, які передавали архів, наголосили, що передали його науковцям, аби ця частинка нашої історії була доступна громадськості, а не стала предметом торгів чи загубилася в таємних архівосховищах.

Поповнення архіву ЦДВР віднайденими матеріалами сталося внаслідок роботи, яку провадить Центр, Національний музей "Тюрма на Лонцького" та створена нещодавно Тимчасова контрольна комісія з вивчення діяльності "чорних копачів" Львівської обласної ради, до якої як експерта запрошено історика Руслана Забілого.

Лопатою і детектором. Чорні археологи змінюють офіційних

Поштовхом до створення комісії стало інтернет-повідомлення про продаж повстанського архіву "чорними копачами", а також плюндрування поховань повстанців, вояків різних армій під час Першої та Другої світових воєн, несанкціоновані розкопки місць боїв. 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.