Спецпроект

На Львівщині знайдено бідон з архівом українського підпілля (ФОТО)

Знайдений мешканцем Львівщини бідон із повстанськими документами передано до Національного музею "Тюрма на Лонцького". Ці матеріали стануть частиною архіву Центру досліджень визвольного руху.

Вчора до Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" у Львові привезено матеріали повстанського архіву, знайденого два тижні тому. Документи, які зберігалися в молочному бідоні, виявив у лісі мешканець одного із сіл Пустомитівського району Львівської області. 

Директор Національного музею "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий говорить: "За попередніми оцінками - це документи одного з районних проводів ОУН Пустомитівщини за 1948-1951 рр. Комплекс складається з інформаційних звітів, писаних від руки, підпільних видань ОУН, таких як листівки, журнал "Ідея і чин", також "квитів" (розписок про отримання повстанцями від селян матеріальних речей та продуктів в обмін на підпільні гроші - бофони) та інші документи.

Найбільш цікавою в знахідці є серія із чотирьох бофонів на Великодню тематику, номіналами п'ять та двадцять карбованців, які були досі не відомі та не каталогізовані". 

Так виглядає одна зі знахідок з пустомитівського бідону

На жаль, бідон із часом трохи прогнив, тому частина документів втрачені, а решта в задовільному стані, але потребують реставрації, оскільки є крихкими. 

Знахідка буде частиною архіву Центру досліджень визвольного руху - незалежної наукової організації, одного з творців Національного музею "Тюрма на Лонцького". Після реставрації документи будуть переведені в цифровий формат, описані і готові до використання науковцями, а найцікавіші - експонуватимуться в музеї.

Чорні археологи продають архів УПА за 500 тисяч + ФОТО

Історик, голова Вченої ради Центру досліджень визвольного руху Володимир В'ятрович додав: "Саме завдяки розгорнутій спільними зусиллями інформаційній роботі в медіа ця знахідка потрапила не до "чорних археологів", а звідти на ринок артефактів, а туди, де вона й має бути - до науковців і музею".

 Незабаром, після реставрації, документи стануть доступними для дослідників

За повідомленням прес-центру Центру досліджень визвольного руху, люди, які передавали архів, наголосили, що передали його науковцям, аби ця частинка нашої історії була доступна громадськості, а не стала предметом торгів чи загубилася в таємних архівосховищах.

Поповнення архіву ЦДВР віднайденими матеріалами сталося внаслідок роботи, яку провадить Центр, Національний музей "Тюрма на Лонцького" та створена нещодавно Тимчасова контрольна комісія з вивчення діяльності "чорних копачів" Львівської обласної ради, до якої як експерта запрошено історика Руслана Забілого.

Лопатою і детектором. Чорні археологи змінюють офіційних

Поштовхом до створення комісії стало інтернет-повідомлення про продаж повстанського архіву "чорними копачами", а також плюндрування поховань повстанців, вояків різних армій під час Першої та Другої світових воєн, несанкціоновані розкопки місць боїв. 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.