Спецпроект

Помер особистий перекладач Сталіна

Дипломат Володимир Єрофєєв, який був особистим перекладачем Йосипа Сталіна, помер в понеділок на 91-му році життя від гострої серцевої недостатності.

Про це радіо "Ехо Москви" повідомив його син, письменник Віктор Єрофєєв, інформує "Кореспондент".

"Смерть батька наступила від гострої серцевої недостатності після тривалої хвороби", - розповів син.

Володимир Іванович Єрофєєв був радянським дипломатом.

"Людина, якій доручали вже з 24 років важливі державні завдання, він почав свою кар'єру в Швеції, під час війни. Потім у Москві був помічником першого заступника голови Ради Міністрів СРСР В'ячеслава Молотова і особистим перекладачем Сталіна з французької мови", - зазначив Єрофєєв.

Він також додав, що, крім цього, його батько був послом в Африці, Австрії та віце-президентом ЮНЕСКО.

"Він був порядною, яскравим, чудовою людиною і світлою особистістю", - підкреслив Єрофєєв.

Прощання з Володимиром Єрофєєвим пройде у четвер 21 липня в ритуальному залі Центральної клінічної лікарні, потім він буде похований на Ваганьковському кладовищі.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.