Спецпроект

Посеред Дніпра поставлять пам'ятник "рідкісному птахові"

У Києві можуть відтворити композицію, яка символізуватиме слова Миколи Гоголя "Рідкісний птах долетить до середини Дніпра".

Про це повідомляє голова комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець.

"Головні пам'ятники й історичні місця розташовані на правому березі Києва, деякі на лівому, але встановити пам'ятник прямо посеред Дніпра не приходило в голову нікому. Дуже приємно, що "Студія творчих ініціатив" запропонувала втілити цю креативну ідею, яка стане ще й способом увічнення ідеї українського письменника Миколи Гоголя, який любив, знав Київ і не раз у ньому бував", - заявив Бригинець.

Депутат повідомив, що постамент для цього символічного знаку вже готовий: "Композиція у вигляді птаха може бути встановлена на базі залишків Миколаївського мосту, який підірвали під час Великої Вітчизняної війни. Від його залишився один з биків посеред Дніпра".

Залишилося вияснити питання власності. Наразі київська влада не має інформації про те, хто ж є власником зруйнованої опори мосту.

Гоголь, описуючи Дніпро, писав у творі "Вечора на хуторі поблизу Диканьки": "Чудовий Дніпро при тихій погоді, коли вільно і плавно мчить крізь ліси й гори повні води свої. Ані ворухнеться, ані загуркотить... Рідкісний птах долетить до середини Дніпра".

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.