Спецпроект

Посеред Дніпра поставлять пам'ятник "рідкісному птахові"

У Києві можуть відтворити композицію, яка символізуватиме слова Миколи Гоголя "Рідкісний птах долетить до середини Дніпра".

Про це повідомляє голова комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець.

"Головні пам'ятники й історичні місця розташовані на правому березі Києва, деякі на лівому, але встановити пам'ятник прямо посеред Дніпра не приходило в голову нікому. Дуже приємно, що "Студія творчих ініціатив" запропонувала втілити цю креативну ідею, яка стане ще й способом увічнення ідеї українського письменника Миколи Гоголя, який любив, знав Київ і не раз у ньому бував", - заявив Бригинець.

Депутат повідомив, що постамент для цього символічного знаку вже готовий: "Композиція у вигляді птаха може бути встановлена на базі залишків Миколаївського мосту, який підірвали під час Великої Вітчизняної війни. Від його залишився один з биків посеред Дніпра".

Залишилося вияснити питання власності. Наразі київська влада не має інформації про те, хто ж є власником зруйнованої опори мосту.

Гоголь, описуючи Дніпро, писав у творі "Вечора на хуторі поблизу Диканьки": "Чудовий Дніпро при тихій погоді, коли вільно і плавно мчить крізь ліси й гори повні води свої. Ані ворухнеться, ані загуркотить... Рідкісний птах долетить до середини Дніпра".

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.