Спецпроект

Прокуратура Львівщини проти заборони свастики і серпа-молота

Прокуратура Львівської області звернулася з позовом до апеляційного суду Львівської області, вимагаючи визнати незаконним і таким, що підлягає скасуванню, рішення сесії Львівської міськради, що забороняє використовувати 9 травня радянську і нацистську символіку.

Про це повідомляє "Кореспондент".

Йдеться про рішення від 24 червня 2010 року "Про використання Державного прапора України у місті Львові".

Як повідомили у прокуратурі Львівської області, відразу ж після прийняття зазначеного рішення прокуратура внесла проти нього протест.

У прокуратурі вважають, що "приймаючи вищезазначене рішення, Львівська міська рада вирішила питання немісцевого значення, порушивши ряд законодавчих норм і вийшла за межі наданих повноважень, визначених статтею43 закону України Про місцеве самоврядування в Україні, а також порушила вимоги ст.19 Конституції України, яка зобов'язує органи місцевої влади та їх посадових осіб діяти лише на підставі, у межах повноважень і способом, передбаченим Конституцією України".

Однак сесія Львівської міськради 14 липня поточного року відхилила зазначений протест, у зв'язку з чим прокуратура звернулася до суду 22 липня.

У свою чергу, у Львівській міськраді переконані, що не порушували норм вітчизняного законодавства.

"Ми не порушили жодних норм закону "Про місцеве самоврядування". Відповідно до закону України "Про увічнення перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.", 9 травня в місті проводяться заходи, пов'язані із вшануванням пам'яті полеглих. Остаточне рішення щодо постанови про використання державного прапора України, звісно, прийматиме суд", - зазначила начальник юридичного управління Гелена Пайонкевич.

Нагадаємо,що 21 квітня на сесії Львівської міської ради було прийнято постанову, яка заборонила використовувати під час святкування Дня Перемоги радянську і нацистську символіку. У документі зазначено, що у Львові заборонено використовувати символіку СРСР, нацизму і комуністичну символіку.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.