Спецпроект

Прокуратура Львівщини проти заборони свастики і серпа-молота

Прокуратура Львівської області звернулася з позовом до апеляційного суду Львівської області, вимагаючи визнати незаконним і таким, що підлягає скасуванню, рішення сесії Львівської міськради, що забороняє використовувати 9 травня радянську і нацистську символіку.

Про це повідомляє "Кореспондент".

Йдеться про рішення від 24 червня 2010 року "Про використання Державного прапора України у місті Львові".

Як повідомили у прокуратурі Львівської області, відразу ж після прийняття зазначеного рішення прокуратура внесла проти нього протест.

У прокуратурі вважають, що "приймаючи вищезазначене рішення, Львівська міська рада вирішила питання немісцевого значення, порушивши ряд законодавчих норм і вийшла за межі наданих повноважень, визначених статтею43 закону України Про місцеве самоврядування в Україні, а також порушила вимоги ст.19 Конституції України, яка зобов'язує органи місцевої влади та їх посадових осіб діяти лише на підставі, у межах повноважень і способом, передбаченим Конституцією України".

Однак сесія Львівської міськради 14 липня поточного року відхилила зазначений протест, у зв'язку з чим прокуратура звернулася до суду 22 липня.

У свою чергу, у Львівській міськраді переконані, що не порушували норм вітчизняного законодавства.

"Ми не порушили жодних норм закону "Про місцеве самоврядування". Відповідно до закону України "Про увічнення перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.", 9 травня в місті проводяться заходи, пов'язані із вшануванням пам'яті полеглих. Остаточне рішення щодо постанови про використання державного прапора України, звісно, прийматиме суд", - зазначила начальник юридичного управління Гелена Пайонкевич.

Нагадаємо,що 21 квітня на сесії Львівської міської ради було прийнято постанову, яка заборонила використовувати під час святкування Дня Перемоги радянську і нацистську символіку. У документі зазначено, що у Львові заборонено використовувати символіку СРСР, нацизму і комуністичну символіку.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.