Спецпроект

КМДА не хоче віддавати державі музей-квартиру Тичини

КМДА звернулась до комісії Київради з питань культури та туризму з проханням скасувати рішення Київради "Про передачу до державної власності Літературно-меморіального музею - квартири П.Г.Тичини в м.Києві".

Про це ІП повідомив голова комісії Олександр Бригинець. 

За словами Бригинця, комісія не підтримала позицію КМДА і закликала владу виконати рішення Київради.

"Позиція київської влади дивна: з одного боку КМДА не хоче віддавати музей і робить все, щоб музей не набув статусу державного, з іншого боку вона не може знайти в своєму бюджеті достатньо грошей, щоб профінансувати цей та інші музеї, - сказав Бригинець. - От і виходить такий пінг-понг під гаслом "сам не гам, і іншому не дам".

Депутат пояснив, що передача музею до державної власності могла покращити стан закладу культури.

Свого часу Кабмін сам звернувся до Київради з пропозицією передати музей до державної власності, адже Міністерство культури планувало об'єднати цей музей з кількома іншими музеями присвяченими П.Тичині, надавши їм статусу філій.

П'ять Тичин: до 120-річчя з дня народження поета (ВІРШІ)

"Після прийняття рішення про передачу музею до держвласності ми зітхнули з полегшенням, оскільки можна було не боятися, що через халатне ставлення київської влади до цього музею він рано чи пізно втратить приміщення у самому центрі столиці площею у 150 кв. м і в ньому поселиться якийсь чиновник чи олігарх, - зазначив Бригинець. - Сьогодні, якщо передача музею в держвласність не відбудеться, як цього хоче його колектив, виключити такий розвиток подій не можна".

Раніше літературно-меморіальний музей-квартира Павла Тичини, який знаходиться на вулиці Терещенківській, 5 у Києві, отримав ордер про примусове виселення. Причиною була несплата оренди приміщення у сумі 16 тис. грн., які сама ж КМДА не виділила вчасно.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.