Спецпроект

В Україні знайшли перших Homo Sapiens у Європі?

Сліди діяльності та останки, можливо, найдавніших представників людини розумної в Європі були виявлені експедицією українських археологів у Криму.

Про це повідомляє ВВС.

Відкриття, зроблене членами експедиції в печерах Буран-Кая в Кримських горах, може підтвердити припущення вчених про те, що предки сучасних людей почали заселяти Європу зі Східно-Європейської рівнини, а не через Балкани, як передбачалося раніше.

Серед знахідок - кістки і зуби стародавніх людей, а також різні знаряддя праці, різьблення з кістки і останки тварин.

Результати дослідження, очолюваного членом Української академії наук Олександром Яневичем, котрий відкрив ці печери в 1991 році, були опубліковані в мережевому журналі PLoS ONE.

З моменту відкриття стоянки в Буран-Кая на місці було виявлено близько 200 людських останків, а також безліч кісток тварин і різних артефактів.

За даними експертів, аналіз останків вказує на приналежність цих представників людського роду до граветтської культури, широко поширеної в Європі 28000-21000 років тому.

Датувати останки, образ і форма яких вказує на їхню приналежність до сучасного типу людей, вдалося завдяки радіовуглецевому аналізу.

Ця знахідка дає уявлення про те, яка була культура найбільш ранніх представників роду Homo sapiens.

"У цих народів були ножі, легкі знаряддя праці, мамонтові кістки і ночували вони на відкритому повітрі, - розповідає професор Клайв Фінлейсон з Гібралтарського музею. - Граветтська культура була визначальною в розвитку сучасної людини".

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".