Спецпроект

У Сатанові буде пам'ятник воїнам - українцям, полякам і євреям (ФОТО)

16 серпня о 12-00 в селищі Сатанів (Городоцький р-н Хмельницької обл.) біля мурів середньовічної міської брами відбудеться урочисте відкриття пам'ятного знака "В пам'ять усіх захисників Сатанова, які загинули на його стінах".

Про це ІП повідомила прес-служба Городоцької райдержадміністрації.

"У часи лихоліття, коли на Сатанів нападали татарські та турецькі орди, представники усіх трьох громад разом виходили на стіни міста, аби дати відсіч загарбникам, - йдеться в анонсі прес-служби. - Не було різниці, де українець, де поляк, де єврей. Усі билися за свою рідну землю та місто".  

Городоцька влада нагадує про події 1679 року, коли турецькі яничари, розлючені шаленим опором, вирізали близько 4-х тисяч городян, не роблячи різниці на етнічну та релігійну приналежність.

Сатанів - маленький Кам'янець-Подільський (ЕКСКУРСІЯ)

За повідомленням РДА, метою встановлення пам'ятного знака є не лише вшанувати земляків і нагадати про героїчну звитягу предків, але й сприяти міжнаціональній злагоді в Україні.

На сьогодні це перший в Україні спільний пам'ятник українським, польським та єврейським воїнам XVI-XVIII ст.

Міська брама ранньомодерного Сатанова. Тут буде пам'ятний знак

В рамках церемонії відкриття представники різних конфесій (християнські священики та рабин) відправлять службу за загиблими оборонцями міста.

У червні сатанівські школярі впорядкували місцеве єврейське кладовище - унікальну пам'ятку XVI-XVIII сторіччя.

Минулого тижня повідомлялося, що унікальна сатанівська синагога - крім релігійної функції, вона була ще й частиною оборонних укріплень міста - перебуває на межі знищення.

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.