Спецпроект

У Сатанові буде пам'ятник воїнам - українцям, полякам і євреям (ФОТО)

16 серпня о 12-00 в селищі Сатанів (Городоцький р-н Хмельницької обл.) біля мурів середньовічної міської брами відбудеться урочисте відкриття пам'ятного знака "В пам'ять усіх захисників Сатанова, які загинули на його стінах".

Про це ІП повідомила прес-служба Городоцької райдержадміністрації.

"У часи лихоліття, коли на Сатанів нападали татарські та турецькі орди, представники усіх трьох громад разом виходили на стіни міста, аби дати відсіч загарбникам, - йдеться в анонсі прес-служби. - Не було різниці, де українець, де поляк, де єврей. Усі билися за свою рідну землю та місто".  

Городоцька влада нагадує про події 1679 року, коли турецькі яничари, розлючені шаленим опором, вирізали близько 4-х тисяч городян, не роблячи різниці на етнічну та релігійну приналежність.

Сатанів - маленький Кам'янець-Подільський (ЕКСКУРСІЯ)

За повідомленням РДА, метою встановлення пам'ятного знака є не лише вшанувати земляків і нагадати про героїчну звитягу предків, але й сприяти міжнаціональній злагоді в Україні.

На сьогодні це перший в Україні спільний пам'ятник українським, польським та єврейським воїнам XVI-XVIII ст.

Міська брама ранньомодерного Сатанова. Тут буде пам'ятний знак

В рамках церемонії відкриття представники різних конфесій (християнські священики та рабин) відправлять службу за загиблими оборонцями міста.

У червні сатанівські школярі впорядкували місцеве єврейське кладовище - унікальну пам'ятку XVI-XVIII сторіччя.

Минулого тижня повідомлялося, що унікальна сатанівська синагога - крім релігійної функції, вона була ще й частиною оборонних укріплень міста - перебуває на межі знищення.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.