Спецпроект

У Сатанові буде пам'ятник воїнам - українцям, полякам і євреям (ФОТО)

16 серпня о 12-00 в селищі Сатанів (Городоцький р-н Хмельницької обл.) біля мурів середньовічної міської брами відбудеться урочисте відкриття пам'ятного знака "В пам'ять усіх захисників Сатанова, які загинули на його стінах".

Про це ІП повідомила прес-служба Городоцької райдержадміністрації.

"У часи лихоліття, коли на Сатанів нападали татарські та турецькі орди, представники усіх трьох громад разом виходили на стіни міста, аби дати відсіч загарбникам, - йдеться в анонсі прес-служби. - Не було різниці, де українець, де поляк, де єврей. Усі билися за свою рідну землю та місто".  

Городоцька влада нагадує про події 1679 року, коли турецькі яничари, розлючені шаленим опором, вирізали близько 4-х тисяч городян, не роблячи різниці на етнічну та релігійну приналежність.

Сатанів - маленький Кам'янець-Подільський (ЕКСКУРСІЯ)

За повідомленням РДА, метою встановлення пам'ятного знака є не лише вшанувати земляків і нагадати про героїчну звитягу предків, але й сприяти міжнаціональній злагоді в Україні.

На сьогодні це перший в Україні спільний пам'ятник українським, польським та єврейським воїнам XVI-XVIII ст.

Міська брама ранньомодерного Сатанова. Тут буде пам'ятний знак

В рамках церемонії відкриття представники різних конфесій (християнські священики та рабин) відправлять службу за загиблими оборонцями міста.

У червні сатанівські школярі впорядкували місцеве єврейське кладовище - унікальну пам'ятку XVI-XVIII сторіччя.

Минулого тижня повідомлялося, що унікальна сатанівська синагога - крім релігійної функції, вона була ще й частиною оборонних укріплень міста - перебуває на межі знищення.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".