Спецпроект

50 років тому розпочалося будівництво Берлінського муру

У Німеччині вшановують пам'ять загиблих та згадують початок будівництва Берлінського муру 50 років тому.

Про це повідомляє "Німецька хвиля".

Приспущені прапори, заклики пам'ятати та хвилина мовчання - так у Німеччині в суботу, 13 серпня, згадували про початок будівництва Берлінського муру у цей день півстоліття тому.

"Пам'ять... вимагає робити все, щоб історія не повторилася",- сказав федеральний президент Крістіан Вульфф на місті колишньої так званої "смуги смерті" між Східним та Західним Берліном на Бернауер Штрасе.

Ця вулиця вважається символом поділу Берліна, бо будинки були в НДР, а пішохідна частина належала до території Західного Берліну.

У день 50-ї річниці зведення Муру на Бернауер Штрасе було відкрито меморіальний комплекс загальною площею 4,4 гектара. Це територія, яку раніше патрулювали східнонімецькі прикордонники.

1989: падіння Берлінської стіни розпочалося з оцих людей (ВІДЕО)

За останніми даними істориків, під час спроби перетнути мур та втекти на Захід загинули 136 східних німців.

13 серпня 1961 року за наказом лідера НДР Вальтера Ульбріхта та за підтримки СРСР почалося зведення кордону навколо Західного Берліна. Лише за калька тижнів перед тим він стверджував, що цього не буде.

"Ніхто не збирається зводити мур",- ця сказана на прес-конференції фраза стала сумнозвісною. Однією з головних причин зведення муру було бажання НДР покласти край масовій втечі східних німців до ФРН.

В останній день перед зведенням стіни на Захід утік убивця Бандери

Будівництво муру закріпило поділ Німеччини на Східну та Західну, що завершився лише після падіння муру 9 листопада 1989 року.

"Стіна не впала,- сказав президент Вульфф,- її було повалено". Він також піддав критиці те, що багато західних німців у роки існування стіни звикли до неї та сприймали її існування як даність.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.