Спецпроект

У Сатанові відкрили пам'ятник захисникам - українцям, полякам і євреям (ФОТО)

16 серпня в селищі Сатанів Городоцького р-ну, що на Хмельниччині, біля мурів середньовічної брами міста відкрито пам'ятний знак "В пам'ять усіх захисників Сатанова".

Знак встановлено на честь представників трьох найбільших громад, які у XVI-XVII ст.ст. пліч-о-пліч боронили рідне місто. Відповідно, написи на камені зроблено українською та польською мовами та на івриті.

Свого часу Сатанів був прикордонним містом Речі Посполитої, а тому постійно зазнавав татарських і турецьких нападів. Коли ворог підходив до стін міста, представники усіх сатанівських громад виходили до бійниць обороняти свій рідний дім.

Сатанівська міська брама

Про ті неспокійні часи й досі нагадують руїни замку (XIV- XVIII ст.), Свято-Троїцький монастир, який відрізняється від фортеці хіба що хрестами на вежах і вже згадана міська брама - її звели ще XV- XVI ст. і значно поновили на початку XVIII (брама зазнала значних пошкоджень під час турецького штурму у квітні 1676 р.).

Невеличкий замок нагадує навіть єврейська синагога оборонного типу (XVI ст.). Колись на її даху стояла гарматна батарея, а сама вона була важливим вузлом загальноміської оборони.

Сатанівська синагога

Про ті неспокійні часи є й німе свідчення на старому єврейському цвинтарі. На одному з надгробків XVII зазначено, що похований загинув у брамі міста під час битви з "тугаримами" (тобто турками).

Ідея встановити пам'ятний знак народилася в середовищі місцевих краєзнавців. Профінансувати проект та взяти на себе організаційні клопоти погодився місцевий бізнесмен та краєзнавець В'ячеслав Косик. Ініціативу підтримала і місцева влада та допомогла швидко вирішити усі формальності. 

Сатанів - маленький Кам'янець-Подільський (ЕКСКУРСІЯ)

Районна влада допомогла провести урочисту церемонію. "Ми, звичайно, підтримали таку красиву та потрібну ініціативу, - сказав Володимир Вербановський, голова Городоцької райдержадміністрації, - адже це і нагадування про славетне минулого нашого краю, і значний внесок в укріплення міжнаціональної злагоди в межах усієї України".

Пам'ятна дошка

В церемонії відкриття пам'ятного знаку взяли участь жителі селища, представники місцевої влади, польських та єврейських національно-культурних товариств,представники церков, іноземні дипломати.

"Просто чудово, що перший в Україні спільний пам'ятник українцям, полякам та євреям, які спільно боронили рідний край, з'явився саме на Городоччині - каже Олександр Воротний, голова Городоцької районної ради, - саме подоляни дали приклад усім, що минуле може не лише роз'єднувати, але й об'єднувати".

Об'єднавче значення пам'ятника проявилося вже під час урочистого відкриття, коли поминальні молитви за загиблими захисниками Сатанова прочитали християнські священики та габай Хмельницької синагоги. Це було перше в історії району спільне богослужіння православних та греко-католицьких священників!

Всі фото: Дмитро Панаїр

"Для мене це не просто один з пам'ятників Сатанова, - сказав протоієрей Володимир Наглій, - цей знак має пряме відношення і до Свято-Троїцького монастиря, у храмі якого я служу. Укріплення нашого монастиря входили в систему оборони міста, були його форпостом. Я молився не лише за православними оборонцями Сатанова, але й за ченцями нашого монастиря, які теж, коли було потрібно, брали до рук зброю".

"Сегоднішня подія має надзвичайно важливе та повчальне значення для нашої молоді, - зазначив Аба Калінер, габай Хмельницкої синагоги та ветеран Великої Вітчизняної. - Вона - нагадування усім про спільний подвиг наших предків, які захищали рідну Україну".

Дмитро Панаїр, спеціально для ІП

Іван Дзюба: високий інтелектуал з донецьких степів

Він був інтелектуальним лідером і прапором шістдесятницького руху. Його найвідоміша книга "Інтернаціоналізм чи русифікація?" вийшла багатьма мовами. Але, опинившись за ґратами написав покаянну заяву і йому дозволили жити на волі за умови, що він стане оспівувати "літератури народів СРСР". Трагічна доля людини культури.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.