Спецпроект

У Сатанові відкрили пам'ятник захисникам - українцям, полякам і євреям (ФОТО)

16 серпня в селищі Сатанів Городоцького р-ну, що на Хмельниччині, біля мурів середньовічної брами міста відкрито пам'ятний знак "В пам'ять усіх захисників Сатанова".

Знак встановлено на честь представників трьох найбільших громад, які у XVI-XVII ст.ст. пліч-о-пліч боронили рідне місто. Відповідно, написи на камені зроблено українською та польською мовами та на івриті.

Свого часу Сатанів був прикордонним містом Речі Посполитої, а тому постійно зазнавав татарських і турецьких нападів. Коли ворог підходив до стін міста, представники усіх сатанівських громад виходили до бійниць обороняти свій рідний дім.

Сатанівська міська брама

Про ті неспокійні часи й досі нагадують руїни замку (XIV- XVIII ст.), Свято-Троїцький монастир, який відрізняється від фортеці хіба що хрестами на вежах і вже згадана міська брама - її звели ще XV- XVI ст. і значно поновили на початку XVIII (брама зазнала значних пошкоджень під час турецького штурму у квітні 1676 р.).

Невеличкий замок нагадує навіть єврейська синагога оборонного типу (XVI ст.). Колись на її даху стояла гарматна батарея, а сама вона була важливим вузлом загальноміської оборони.

Сатанівська синагога

Про ті неспокійні часи є й німе свідчення на старому єврейському цвинтарі. На одному з надгробків XVII зазначено, що похований загинув у брамі міста під час битви з "тугаримами" (тобто турками).

Ідея встановити пам'ятний знак народилася в середовищі місцевих краєзнавців. Профінансувати проект та взяти на себе організаційні клопоти погодився місцевий бізнесмен та краєзнавець В'ячеслав Косик. Ініціативу підтримала і місцева влада та допомогла швидко вирішити усі формальності. 

Сатанів - маленький Кам'янець-Подільський (ЕКСКУРСІЯ)

Районна влада допомогла провести урочисту церемонію. "Ми, звичайно, підтримали таку красиву та потрібну ініціативу, - сказав Володимир Вербановський, голова Городоцької райдержадміністрації, - адже це і нагадування про славетне минулого нашого краю, і значний внесок в укріплення міжнаціональної злагоди в межах усієї України".

Пам'ятна дошка

В церемонії відкриття пам'ятного знаку взяли участь жителі селища, представники місцевої влади, польських та єврейських національно-культурних товариств,представники церков, іноземні дипломати.

"Просто чудово, що перший в Україні спільний пам'ятник українцям, полякам та євреям, які спільно боронили рідний край, з'явився саме на Городоччині - каже Олександр Воротний, голова Городоцької районної ради, - саме подоляни дали приклад усім, що минуле може не лише роз'єднувати, але й об'єднувати".

Об'єднавче значення пам'ятника проявилося вже під час урочистого відкриття, коли поминальні молитви за загиблими захисниками Сатанова прочитали християнські священики та габай Хмельницької синагоги. Це було перше в історії району спільне богослужіння православних та греко-католицьких священників!

Всі фото: Дмитро Панаїр

"Для мене це не просто один з пам'ятників Сатанова, - сказав протоієрей Володимир Наглій, - цей знак має пряме відношення і до Свято-Троїцького монастиря, у храмі якого я служу. Укріплення нашого монастиря входили в систему оборони міста, були його форпостом. Я молився не лише за православними оборонцями Сатанова, але й за ченцями нашого монастиря, які теж, коли було потрібно, брали до рук зброю".

"Сегоднішня подія має надзвичайно важливе та повчальне значення для нашої молоді, - зазначив Аба Калінер, габай Хмельницкої синагоги та ветеран Великої Вітчизняної. - Вона - нагадування усім про спільний подвиг наших предків, які захищали рідну Україну".

Дмитро Панаїр, спеціально для ІП

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.