Спецпроект

Комуніста Ярузельського звільнили від участі в суді

Польський суд звільнив колишнього комуністичного лідера держави Войцеха Ярузельського від участі в двох судових процесах, на яких він був обвинуваченим.

Про це повідомляє "Кореспондент".

Суд ухвалив, що здоров'я не дозволяє 88-річному генералу у відставці брати участь у них. Навесні у Ярузельського діагностували рак, і зараз він проходить курс хіміотерапії.

Судові процеси продовжаться для інших обвинувачених.

Ярузельський був главою Польщі в 1981-1990 роках.

Його звинувачують у причетності до придушення робітничої демонстрації в 1970 році, коли загинули 44 людини. Тоді Ярузельський обіймав пост міністра оборони.

 Василь Стус: я захоплений польською революцією і шкодую, що не поляк

Проти Ярузельського також були висунуті звинувачення в незаконному введенні військового стану в країні в 1981 році.

Нагадаємо, в 2010 році в Польщі набув чинності закон, згідно з яким колишні співробітники спецслужб Польської Народної Республіки, а також члени військової ради, які ввели в країні в 1981 році військове положення, позбавляються привілеїв при нарахуванні пенсій.

Проте 24 лютого минулого року Конституційний суд Польщі визнав неконституційним скорочення пенсій майже вдвічі для членів Військової Ради національного порятунку, у зв'язку з чим Ярузельському, як і всім членам ВРНП, була встановлена ​​пенсія в колишньому обсязі - близько $ 2,8 тис.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.