Спецпроект

У БОРИСПОЛІ ЗНЯЛИ ЛЕНІНА (фото, відео)

Пам'ятник вождю Жовтневої революції 1917 року в Російській імперії Володимиру Леніну, який стояв перед адміністративними будівлями в центрі Борисполя з середини минулого сторіччя, прибрали.

22 серпня 2011

Про це повідомляє TVBoryspil.

За інформацією блогера Олени Білозерської, демонтажні роботи виконані згідно з рішенням Бориспільської міської влади.

Ось таким він був узимку...

Пам'ятник збираються перенести з центру міста на вулицю Радянську.

...а ось що залишилося від Леніна сьогодні

Нагадаємо, що 22 лютого 2011 року члени організації "Патріот України" пошкодили цього Леніна. Вони вимагали від Бориспільської міської ради демонтувати пам'ятник повністю.

Фото: bilozerska.livejournal.com

Влітку 2009 року бориспільські комуністи протестували проти чуток про наміри місцевої влади перенести пам'ятник Леніну в інше місце.

Ось так буденно демонтували вождя

Теми

Дивіться також

На Марсовому полі у Львові розпочали демонтаж радянської зірки

У тимчасово окупованому Криму встановили монумент Дзержинському

У Києві з'явиться пам'ятник Франку, - Кличко

У Лівані відкриють перший на Близькому Сході пам’ятник Тарасові Шевченкові

У Сербії відкрили памʼятник Шевченку

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

10 липня 2020 — Сергій Рябенко

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

25 квітня 2025 — Фабіан Бауманн

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

24 квітня 2025 — Володимир Крижанівський

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

22 квітня 2025 — Наталя Ємченко

Всі тексти «Історичної правди»

29 квітня, 16:01

Українська громада у Любліні прибрала могили вояків УНР

29 квітня, 09:29

У Львові вшанували пам'ять українців, яких депортували під час операції "Вісла"

28 квітня, 10:27

У Кам'янці-Подільському відкриють новий музей в історичній будівлі

28 квітня, 10:14

Історичний клуб "Холодний Яр" заснував нагороду – "Лицар Холодного Яру".

Всі новини