Спецпроект

У БОРИСПОЛІ ЗНЯЛИ ЛЕНІНА (фото, відео)

Пам'ятник вождю Жовтневої революції 1917 року в Російській імперії Володимиру Леніну, який стояв перед адміністративними будівлями в центрі Борисполя з середини минулого сторіччя, прибрали.

22 серпня 2011

Про це повідомляє TVBoryspil.

За інформацією блогера Олени Білозерської, демонтажні роботи виконані згідно з рішенням Бориспільської міської влади.

Ось таким він був узимку...

Пам'ятник збираються перенести з центру міста на вулицю Радянську.

...а ось що залишилося від Леніна сьогодні

Нагадаємо, що 22 лютого 2011 року члени організації "Патріот України" пошкодили цього Леніна. Вони вимагали від Бориспільської міської ради демонтувати пам'ятник повністю.

Фото: bilozerska.livejournal.com

Влітку 2009 року бориспільські комуністи протестували проти чуток про наміри місцевої влади перенести пам'ятник Леніну в інше місце.

Ось так буденно демонтували вождя

Теми

Дивіться також

На Марсовому полі у Львові розпочали демонтаж радянської зірки

У тимчасово окупованому Криму встановили монумент Дзержинському

У Києві з'явиться пам'ятник Франку, - Кличко

У Лівані відкриють перший на Близькому Сході пам’ятник Тарасові Шевченкові

У Сербії відкрили памʼятник Шевченку

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

14 серпня 2026 — Олександр Скрипник

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

5 серпня 2026 — Юстина Дудек

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

31 липня 2026 — Іван Гаврилюк

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

22 липня 2026 — Олександр Цепурдей

Всі тексти «Історичної правди»

16 серпня, 18:36

IN MEMORIAM: На фронті загинув історик Віталій Штефан

15 серпня, 15:23

У Дніпрі демонтували памʼятник Маргелову

14 серпня, 14:54

В Україні вперше створять анімовані реконструкції давніх битв, що вплинули на становлення української державності та хід історії Східної Європи

13 серпня, 21:45

На Львівщину привезли пам’ятник із могили Коновальця у Нідерландах

Всі новини