Спецпроект

Бездомний Музей історії Києва не хоче жити у башті

Музей історії Києва категорично проти розміщення експозиції та фондів музею у четвертій вежі Київської фортеці.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

"Розміщення музею у 4-ій вежі Київської фортеці не є розв'язанням проблеми закладу культури, оскільки ані площі, ані внутрішні приміщення вежі не придатні для розташування в них експозиції та фондосховища. Такої ж думки і колектив музею", - заявив Бригинець.

Депутат також наголосив, що крім цього, не враховано фінансування на проведення ремонтно-реставраційних робіт для пристосування цього приміщення під Музей та створення експозиції:

"Як нещодавно повідомило керівництво Київської фортеці, насправді, четверту вежу, яку публічно пообіцяли віддати Музею історії Києва, ніхто і не збирався віддавати музею. Насправді її планували передати в оренду одній із приватних компаній на 49 років. Таким чином, можна говорити про те, що київська влада, спекулюючи на темі бездомності Музею історії Києва, не лише не вирішує проблеми музею, а й намагається забрати з комерційною метою приміщення у інших закладів культури".

Нагадаємо, на останній сесії Київради 14 липня поточного року розглядалося питання стосовно розміщення Музею історії Києва та передачі Київської фортеці до державної власності.

Але представники Партії регіонів в Київраді, посилаючись на ініціативу голови КМДА О.Попова, перенесли ці питання на сесію 20 вересня 2011, аргументуючи, що ними буде винесено проект рішення про виділення приміщення для Музею історії Києва - IV башти комплексу Київської фортеці за адресою вул. Старонаводницька, 2.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".