Спецпроект

ЯНУКОВИЧ ВІДКРИЄ ПАМ'ЯТНИКИ ВОЛИНСЬКІЙ ТРАГЕДІЇ В ЖОВТНІ

Президенти України і Польщі Віктор Янукович та Броніслав Коморовський відкриють пам'ятники жертвам українсько-польського етнічного конфлікту 1940-их років не завтра, а, найімовірніше, в жовтні.

Про це "Історичній Правді" повідомив керівник закордонного відділу Ради охорони пам'яті боротьби та мучеництва (державний орган при міністерстві культури Польщі) Мацєй Данцевіч.

"Планується, що президенти відкриють пам'ятник убитим полякам у селі Острівки Любомльського району Волині і пам'ятник убитим українцям у селі Сагринь Грубешівського повіту Люблінського воєводства", - сказав Данцевіч.

За словами польського чиновника, одна з причин перенесення відкриття обидвох пам'ятників - інші заходи, проведені в серпні і вересні, зокрема, 20-річчя Незалежності України, річниця Варшавського повстання і плановане закладення першого каменю у будівництво меморіалу розстріляним полякам у Биківні.

Нагадаємо, що урочистості в Острівках і Сагрині планувалося провести 30 серпня цього року. Але виявилось що у Острівках до прийняття президентів практично нічого не було готове - ані меморіалу, ані дороги до нього, тому відкриття перенесли на вересень.

Що ж до меморіалу в Сагрині, то його мали відкрити ще 8 вересня 2009 року президенти Ющенко та Качинський.

Під час українсько-польського етнічного конфлікту 1940-их років в Острiвках у серпні 1943 року, за даними польської Вікіпедії, підрозділ УПА знищив 521 поляка. В Сагрині, за даними Польського радіo, в 1944 році Армія Крайова убила від 200 до 800 українців.

Найближчим часом читайте на ІП матеріал про розкопки польських археологів в Острівках.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.