Спецпроект

ЯНУКОВИЧ ВІДКРИЄ ПАМ'ЯТНИКИ ВОЛИНСЬКІЙ ТРАГЕДІЇ В ЖОВТНІ

Президенти України і Польщі Віктор Янукович та Броніслав Коморовський відкриють пам'ятники жертвам українсько-польського етнічного конфлікту 1940-их років не завтра, а, найімовірніше, в жовтні.

Про це "Історичній Правді" повідомив керівник закордонного відділу Ради охорони пам'яті боротьби та мучеництва (державний орган при міністерстві культури Польщі) Мацєй Данцевіч.

"Планується, що президенти відкриють пам'ятник убитим полякам у селі Острівки Любомльського району Волині і пам'ятник убитим українцям у селі Сагринь Грубешівського повіту Люблінського воєводства", - сказав Данцевіч.

За словами польського чиновника, одна з причин перенесення відкриття обидвох пам'ятників - інші заходи, проведені в серпні і вересні, зокрема, 20-річчя Незалежності України, річниця Варшавського повстання і плановане закладення першого каменю у будівництво меморіалу розстріляним полякам у Биківні.

Нагадаємо, що урочистості в Острівках і Сагрині планувалося провести 30 серпня цього року. Але виявилось що у Острівках до прийняття президентів практично нічого не було готове - ані меморіалу, ані дороги до нього, тому відкриття перенесли на вересень.

Що ж до меморіалу в Сагрині, то його мали відкрити ще 8 вересня 2009 року президенти Ющенко та Качинський.

Під час українсько-польського етнічного конфлікту 1940-их років в Острiвках у серпні 1943 року, за даними польської Вікіпедії, підрозділ УПА знищив 521 поляка. В Сагрині, за даними Польського радіo, в 1944 році Армія Крайова убила від 200 до 800 українців.

Найближчим часом читайте на ІП матеріал про розкопки польських археологів в Острівках.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.

Полювання на президента

Колишній писар УПА, донський козак і чеський мільйонер. Цей цікавий "коктейль особистостей" був залучений до проведення теракту, який мав відбутися у Празі за кілька днів до падіння Третього Райху. Мета диверсії – знищити Августина Волошина, колишнього президента Карпатської України. Все ретельно спланували. Однак у вирішальний день щось пішло шкереберть