Спецпроект

ЯНУКОВИЧ ВІДКРИЄ ПАМ'ЯТНИКИ ВОЛИНСЬКІЙ ТРАГЕДІЇ В ЖОВТНІ

Президенти України і Польщі Віктор Янукович та Броніслав Коморовський відкриють пам'ятники жертвам українсько-польського етнічного конфлікту 1940-их років не завтра, а, найімовірніше, в жовтні.

Про це "Історичній Правді" повідомив керівник закордонного відділу Ради охорони пам'яті боротьби та мучеництва (державний орган при міністерстві культури Польщі) Мацєй Данцевіч.

"Планується, що президенти відкриють пам'ятник убитим полякам у селі Острівки Любомльського району Волині і пам'ятник убитим українцям у селі Сагринь Грубешівського повіту Люблінського воєводства", - сказав Данцевіч.

За словами польського чиновника, одна з причин перенесення відкриття обидвох пам'ятників - інші заходи, проведені в серпні і вересні, зокрема, 20-річчя Незалежності України, річниця Варшавського повстання і плановане закладення першого каменю у будівництво меморіалу розстріляним полякам у Биківні.

Нагадаємо, що урочистості в Острівках і Сагрині планувалося провести 30 серпня цього року. Але виявилось що у Острівках до прийняття президентів практично нічого не було готове - ані меморіалу, ані дороги до нього, тому відкриття перенесли на вересень.

Що ж до меморіалу в Сагрині, то його мали відкрити ще 8 вересня 2009 року президенти Ющенко та Качинський.

Під час українсько-польського етнічного конфлікту 1940-их років в Острiвках у серпні 1943 року, за даними польської Вікіпедії, підрозділ УПА знищив 521 поляка. В Сагрині, за даними Польського радіo, в 1944 році Армія Крайова убила від 200 до 800 українців.

Найближчим часом читайте на ІП матеріал про розкопки польських археологів в Острівках.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.