Спецпроект

Коморовський нагадав Януковичу про одночасне відкриття пам'ятників

Президент Польщі Броніслав Коморовський пропонує Президентові Віктору Януковичу одночасно відкрити пам'ятник полякам, убитим бійцями УПА в Острівцях (Волинська область), і пам'ятник українцям, убитим Армією Крайовою, в селі Сагринь (Люблінське воєводство, Польща).

Про це повідомляють "Українські Новини" з посиланням на офіційний сайт президента Польщі.

На думку Коморовського, у вимірі відносин між українськими та польськими народами і державами це допомогло б закреслити неприємне минуле в контексті україно-польського конфлікту часів Другої світової війни.

"Острівці відходять з часом неминуче, і Сагринь... Я хотів би також, щоб це мало символічне значення для переоцінки й серед поляків, і серед українців поганого минулого в ім'я кращого майбутнього", - сказав Коморовський.

У вівторок в Острівцях відбулося символічне поховання останків поляків, тіла яких тривалий час не могли знайти, при цьому представники місцевих рад Львівщини і Волині висловили думку, що польські археологи завищили кількість жертв.

Коморовський висловив надію, що, відповідно до процедур, при сприянні Ради охорони пам'яті боротьби та мучеництва і за погодженням з українською стороною на цьому місці буде побудовано пам'ятник загиблим полякам.

Під час українсько-польського етнічного конфлікту 1940-их років в Острiвках у серпні 1943 року, за даними польської Вікіпедії, підрозділ УПА знищив 521 поляка. В Сагрині, за даними Польського радіo, в 1944 році Армія Крайова убила від 200 до 800 українців.

Раніше між Україною та Польщею була домовленість про одночасне відкриття за участю президентів двох країн меморіалу в селі Сагринь (Польща) і польського місця пам'яті в Україні.

«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук

Публічне інтерв'ю із правозахисницею Олександрою Матвійчук у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.