Спецпроект

Коморовський нагадав Януковичу про одночасне відкриття пам'ятників

Президент Польщі Броніслав Коморовський пропонує Президентові Віктору Януковичу одночасно відкрити пам'ятник полякам, убитим бійцями УПА в Острівцях (Волинська область), і пам'ятник українцям, убитим Армією Крайовою, в селі Сагринь (Люблінське воєводство, Польща).

Про це повідомляють "Українські Новини" з посиланням на офіційний сайт президента Польщі.

На думку Коморовського, у вимірі відносин між українськими та польськими народами і державами це допомогло б закреслити неприємне минуле в контексті україно-польського конфлікту часів Другої світової війни.

"Острівці відходять з часом неминуче, і Сагринь... Я хотів би також, щоб це мало символічне значення для переоцінки й серед поляків, і серед українців поганого минулого в ім'я кращого майбутнього", - сказав Коморовський.

У вівторок в Острівцях відбулося символічне поховання останків поляків, тіла яких тривалий час не могли знайти, при цьому представники місцевих рад Львівщини і Волині висловили думку, що польські археологи завищили кількість жертв.

Коморовський висловив надію, що, відповідно до процедур, при сприянні Ради охорони пам'яті боротьби та мучеництва і за погодженням з українською стороною на цьому місці буде побудовано пам'ятник загиблим полякам.

Під час українсько-польського етнічного конфлікту 1940-их років в Острiвках у серпні 1943 року, за даними польської Вікіпедії, підрозділ УПА знищив 521 поляка. В Сагрині, за даними Польського радіo, в 1944 році Армія Крайова убила від 200 до 800 українців.

Раніше між Україною та Польщею була домовленість про одночасне відкриття за участю президентів двох країн меморіалу в селі Сагринь (Польща) і польського місця пам'яті в Україні.

Українська культура у листівках і платівках діаспори

Українська листівка як засіб комунікації в українській повоєнній діаспорі представляє не тільки унікальне мистецьке явище, а як на мене, і мовну, лінгвістичну цінність. У час повоєнного тоталітаризму поштівки та музичні диски з українською музикою перетворилися на засіб підтримки рідних та близьких, як на поселеннях так і в Україні.

Останні форпости “русского міра” на Одещині

Останнім часом Україна завдяки наполегливій праці істориків, публіцистів, журналістів і блогерів розбірливіше дивиться на власну минувшину. Тепер без особливих зусиль середньостатистичний школяр “на пальцях” може пояснити, що Чорне море не копали древні “укри”, українську мову не вигадували в “австро-угорському генштабі”, Ленін не те, щоби не “зробив Україну”, а й узагалі тут ніколи не бував. І, найголовніше, як виявилося, не сучасні українські можновладці “переписують історію”. Її переписали радянські історики-фантасти, а нині їхню справу продовжують російські неоімперські пропагандисти.

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.

Молоде життя Євгена Побігущого-Рена

Незважаючи на польську займанщину, українське життя в Коломиї, зглядно у молоді, дуже активне і рухливе. Діють у місті два українські покоління – батьки молодих людей, і вони самі – нове покоління українських патріотів. Оці "молоді" страждають від програної боротьби батьків, їхнього сидіння і квиління про те, що треба змиритися з фактичним станом. Натомість молоді час від часу все голосніше ставлять своїм завданням визволення рідної землі від окупантів і загарбників, особливо ті, що вже воювали за Україну