У Львові починають знімати кіно про Анну Герман (ВІДЕО)

Завтра у Львові розпочнуться зйомки багатосерійного фільму "Анна Герман. Таємниця білого ангела".

Про це УНІАН повідомили у прес-службі Львівської міської ради.

Епізоди фільму про відому естрадну співачку й композитора Анну Герман у Львові зніматимуть протягом вересня.

1971: "Червона Рута" - мюзикл про любов Зінкевича-дончанина і Ротару-гуцулки (ВІДЕО)

Фільм знімає компанія "Стар Медіа". Автором сценарію стрічки є Аліна Семерякова, режисер-постановник - Вальдемар Кшистек.


"Надежда" Пахмутової-Добронравова - радянський мега-хіт про розлуку, яка супроводжує суворі трудові будні

Анна Вікторія Герман - польська і радянська естрадна співачка і автор пісень. Народилася в 1936 році в родині німецько-голландських емігрантів. Її батька було розстріляно в 1937 році, а родину депортовано у Киргизію. Вдруге мама Анни вийшла заміж за офіцера Війська Польського, що дозволило родині у 1945-му переїхати до Польщі.

 Естрада і політика. Прага-1968 - дві долі зірок поп-музики

Лауреат фестивалів у Монте-Карло, Вісбадені, Братиславі, Сан-Ремо, Неаполі, Віареджіо, Каннах, Остенде, Сопоті, Ополе, Колобжегу, Зеленій Гурі.

Зірка польської естради виконує "Wszystko w życiu ma swój kres"

Її лірична манера виконання була надзвичайно популярна в СРСР. "Надежду" знав чи не кожен слухач Союзу, а "Один раз в год сады цветут" була виконана на "Пісні року" на "біс", що для цього конкурсу стало винятком. На радянському монополісті грамзапису "Мелодія" вийшло п'ять LP-платівок співачки.

Померла у 1982 році, похована у Варшаві.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.