У Львові починають знімати кіно про Анну Герман (ВІДЕО)

Завтра у Львові розпочнуться зйомки багатосерійного фільму "Анна Герман. Таємниця білого ангела".

Про це УНІАН повідомили у прес-службі Львівської міської ради.

Епізоди фільму про відому естрадну співачку й композитора Анну Герман у Львові зніматимуть протягом вересня.

1971: "Червона Рута" - мюзикл про любов Зінкевича-дончанина і Ротару-гуцулки (ВІДЕО)

Фільм знімає компанія "Стар Медіа". Автором сценарію стрічки є Аліна Семерякова, режисер-постановник - Вальдемар Кшистек.


"Надежда" Пахмутової-Добронравова - радянський мега-хіт про розлуку, яка супроводжує суворі трудові будні

Анна Вікторія Герман - польська і радянська естрадна співачка і автор пісень. Народилася в 1936 році в родині німецько-голландських емігрантів. Її батька було розстріляно в 1937 році, а родину депортовано у Киргизію. Вдруге мама Анни вийшла заміж за офіцера Війська Польського, що дозволило родині у 1945-му переїхати до Польщі.

 Естрада і політика. Прага-1968 - дві долі зірок поп-музики

Лауреат фестивалів у Монте-Карло, Вісбадені, Братиславі, Сан-Ремо, Неаполі, Віареджіо, Каннах, Остенде, Сопоті, Ополе, Колобжегу, Зеленій Гурі.

Зірка польської естради виконує "Wszystko w życiu ma swój kres"

Її лірична манера виконання була надзвичайно популярна в СРСР. "Надежду" знав чи не кожен слухач Союзу, а "Один раз в год сады цветут" була виконана на "Пісні року" на "біс", що для цього конкурсу стало винятком. На радянському монополісті грамзапису "Мелодія" вийшло п'ять LP-платівок співачки.

Померла у 1982 році, похована у Варшаві.

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.