За 20 років на Прикарпатті згоріло 19 дерев'яних храмів

У Івано-Франківській області протягом останніх 20 років через порушення правил експлуатації електрообладнання згоріло 19 дерев'яних церков.

Про це повідомляє Zaxid.net із посиланням на заступника начальника управління культури Івано-Франківської облради Василя Тимківа.

"Внаслідок незадовільної експлуатації електромережі та електрообладнання, неуважності під час користування свічками за 20 років втрачено через пожежу 19 дерев'яних церков", - сказав він.

За словами В.Тимківа, ще 12 церков - пам'яток архітектури місцевого значення - громади самовільно розібрали у зв'язку з аварійністю несучих конструкцій.

Він зазначив, що деякі релігійні громади в області порушують чинне законодавство про охорону культурної спадщини.

Зокрема, дерев'яні церкви самовільно оббивають бляхою, замінюють на їх куполах дерев'яні гонти на сучасні покрівельні матеріали, які спотворюють історичний вигляд пам'ятки, перемальовують старовинні ікони та іконостаси, покривають їх дерев'яні частини блискучою плівкою тощо.

"Все це є наслідком катастрофічного недофінансування галузі охорони культурної спадщини, а саме паспортизації пам'яток сакральної архітектури", - вважає В.Тимків.

У Івано-Франківській області під охороною держави перебувають 462 дерев'яні церкви та дзвіниці.

Нагадаємо, що цього року із Львівського обласного бюджету на збереження старовинних дерев'яних храмів планується виділити 838 тисяч грн.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.