Спецпроект

Генконсул РФ у Львові плутає "російське" і "руське"

Генеральний консул Росії у Львові Євген Гузєєв пояснив, що російська мова - це насправді руська.

Так він у розмові з журналістом УНІАН прокоментував своє твердження тижневої давності про те, що Україну вигадали австрійці, а до більшовиків на Галичині української мови не було. 

"Бо вас, молодих людей, так навчили, що ви нічого не розумієте, - сказав генконсул. - Я кажу прості речі, а ви їх не розумієте. Бачите, проблема не в моїх висловлюваннях, а у вашому нерозумінні таких простих речей, що є руська культура і є російська культура. Є Росія, а є Русь. Є руська мова і є близькі до руської мови, наприклад, русинська чи українська". 

Історичні одкровення Євгена Гузєєва читайте тут

Консул зазначив, що немає російської мови, а є руська: "Я пояснював молодому націоналістові, що немає російської мови, а є руська. А де вона ця російська? У нас, у Росії, ми називаємо нашу мову русскій язик, не російський, а він походить з давньоруської мови".

За словами консула, нинішнє керівництво Росії і патріарх Московський Кирило "проводять концепію" - "ми говоримо про єдиний загальноруський простір, маючи на увазі, що це руський світ".

Гузєєв вважає, що до цього руського свiту належать "усі наші братні країни":

"Ну, така в нас концепція. Такий у нас погляд на історію. Ми вважаємо, що ми були єдиним народом, який тут жив, на просторі Східної Європи і мав руську мову".

Казати "руський" замість "російський" вимагав недавно у ВР депутат Вадим Колесніченко

Слова про те, що Україну вигадали австріяки, консул прокоментував так:

"Я казав, що австрійці хотіли зробити проект відриву південно-західної окраїни Австрійської імперії від загальноруського світу. Я не казав "проект Україна". Це відомий факт, пройшло більш як століття".

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.