Спецпроект

Генконсул РФ у Львові плутає "російське" і "руське"

Генеральний консул Росії у Львові Євген Гузєєв пояснив, що російська мова - це насправді руська.

Так він у розмові з журналістом УНІАН прокоментував своє твердження тижневої давності про те, що Україну вигадали австрійці, а до більшовиків на Галичині української мови не було. 

"Бо вас, молодих людей, так навчили, що ви нічого не розумієте, - сказав генконсул. - Я кажу прості речі, а ви їх не розумієте. Бачите, проблема не в моїх висловлюваннях, а у вашому нерозумінні таких простих речей, що є руська культура і є російська культура. Є Росія, а є Русь. Є руська мова і є близькі до руської мови, наприклад, русинська чи українська". 

Історичні одкровення Євгена Гузєєва читайте тут

Консул зазначив, що немає російської мови, а є руська: "Я пояснював молодому націоналістові, що немає російської мови, а є руська. А де вона ця російська? У нас, у Росії, ми називаємо нашу мову русскій язик, не російський, а він походить з давньоруської мови".

За словами консула, нинішнє керівництво Росії і патріарх Московський Кирило "проводять концепію" - "ми говоримо про єдиний загальноруський простір, маючи на увазі, що це руський світ".

Гузєєв вважає, що до цього руського свiту належать "усі наші братні країни":

"Ну, така в нас концепція. Такий у нас погляд на історію. Ми вважаємо, що ми були єдиним народом, який тут жив, на просторі Східної Європи і мав руську мову".

Казати "руський" замість "російський" вимагав недавно у ВР депутат Вадим Колесніченко

Слова про те, що Україну вигадали австріяки, консул прокоментував так:

"Я казав, що австрійці хотіли зробити проект відриву південно-західної окраїни Австрійської імперії від загальноруського світу. Я не казав "проект Україна". Це відомий факт, пройшло більш як століття".

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.