Онука Івана Франка заборгувала 32 тисячі за надану замість музею квартиру

Онука Івана Франка Дарія Тарасівна Франко звернулася до голови постійної комісії Київради з питань культури та туризму Олександра Бригинця з проханням допомогти у її скрутному становищі.

Про це повідомила прес-служба Бригинця.

"Онуці Івана Франка потрібна сума в розмірі 1600 купюр, на яких зображений її дідусь", - заявив голова комісії.

Депутат розповів, що така необхідність виникла в зв'язку із тим, що вартість оплати комунальних послуг для пані Дарії складає 500 грн на місяць в той час, як її пенсія - 830 грн. Тому на сьогодні, за нестачі коштів, нащадок І.Франка, яка немає рідних, заборгувала за квартирну плату 32 тис 339 грн.

Голова профільної комісії звернувся до голови КМДА Олександра Попова з проханням надати доручення комунальним службам списати борг спадкоємиці Івана Франка.

Квартиру в м. Києві на вул. Володимирська, 48а родина І.Франка отримала у 1950 році як компенсацію за будинок у Львові, в якому нині розташований музей Івана Франка.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.