КМДА починає розпродавати музеї - Бригинець

На засіданні постійної комісії Київради з питань власності представники КМДА заблокували питання передачі Національної історико-архітектурної пам'ятки-музею "Київська фортеця" до державної власності, мотивуючи тим, що голова КМДА Олександр Попов прийняв рішення щодо продажу фортеці, а не безкоштовної передачі її до державної власності.

Про це повідомила прес-служба голови комісії з питань культури та туризму Олександра Бригинця.

"Сподіваюсь, О.Попов публічно спростує, проголошену його чиновниками ідею - це своєрідне ноу-хау КМДА, коли заклади культури будуть продаватися державі, а не безкоштовно їй передаватися", - звернувся Бригинець до голови КМДА з проханням прокоментувати тривале блокування питання про передачу історико-архітектурної пам'ятки-музею "Київська фортеця" до державної власності.  

Депутат пояснив, що для того, щоб вберегти цілісний майновий комплекс "Київської фортеці" і створити максимально сприятливі умови для колективу, зволікати з передачею музею до державної власності не можна. Тим паче Міністерство культури України не заперечує проти передачі Фортеці.

Нагадаємо, питання щодо передачі Київської фортеці до державної власності було винесене на сесію Київради 14 липня 2011 року, але його зняли з розгляду, мотивуючи це проханням голови КМДА Олександра Попова, який нібито планує розмістити на території Фортеці Музей історії Києва.

У травні 2011 року за розпорядження голови КМДА Олександра Попова було створено комісію щодо проблем "Київської фортеці" - після того, як 28 квітня почалися будівельні роботи на території фортеці, що призвели до знищення ряду історичних споруд.

16 травня комісія з розслідування законності проведення робіт на території музею звернулася до представників НСК "Олімпійський" з вимогою припинити будь-які будівельно-монтажні роботи до з'ясування обставин та отримання висновків комісії.

Київська фортеця є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільша земляна фортеця в Європі.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.