З Луганською облрадою судяться за любов до червоних прапорів

29 вересня 2011 р відбудеться попереднє судове засідання за адміністративним позовом Дмитра Снєгирьова до Луганської обласної ради про визнання незаконними дій Луганської обласної ради з приводу розміщення копій Прапора Перемоги на будівлі облради.

Про це "Історичній Правді" повідомили у прес-службі благодійного фонду "Підтримка Українських ініціатив".

У позові йдеться про наступне: "16.06.2011 р. рішенням Конституційного Суду України № 6-рп\1011 використання копій Прапора Перемоги визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).

Згідно зі ст.23 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" на будинках, де працюють ради та їх виконавчі комітети, піднімається Державний Прапор України, зазначає Дмитро Снєгирьов.

Але незважаючи на вищевказані положення Закону та прийняте Конституційним Судом України рішення Луганська обласна рада в період з 16.06. 2011 р. до 22.06.2011 р. продовжувала розміщувати копії Прапора Перемоги на адміністративній будівлі, чим порушує положення Конституції України та Закону України "Про місцеве самоврядування".

Коментуючи подання адміністративного позову до Луганської обласної ради Снєгирьов акцентував увагу на тому факті, що незважаючи на штучне  затягування розгляду позову, Луганський окружний адміністративний суд змушений був прийняти рішення щодо відкриття впровадження у цій справі.

Нагадаємо, що у травні 2011 року президент Янукович підписав закон щодо порядку офіційного використання копій Прапору перемоги. При цьому норма, яка дозволяла громадянам використовувати червоні прапори на 9 травня, існувала ще в законі "Про вшанування пам'яті Великої вітчизняної війни", підписаному Леонідом Кучмою у 2000 році.

Інформаційна кампанія "за" і "проти" червоних прапорів призвела до масових сутичок між радикальними політичними силами 9 травня у Львові.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".