Спецпроект

У Дніпропетровську знайшли масове поховання на футбольному полі

Масове поховання часів війни виявили будівельники під час реконструкції футбольного поля у Дніпропетровську - останки, серед яких багато жінок та дітей, лежали в землі на глибині всього півметра.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Історики стверджують: в роки окупації на цьому місці був протитанковий рів і відбувались масові розстріли євреїв. Також, кажуть, тут німці страчували військовополонених і мирне населення, зокрема, тих, хто саботував виїзд до Німеччини.
 
Наразі археологи дослідили: людей перед стратою роздягали і клали на землю обличчям униз. На місці масового розстрілу знайшли посуд та особисті речі загиблих, розказує керівник пошукової організації Павло Ковальов.

Невідомо точно і скільки саме було євреїв серед загиблих. В єврейській громаді Дніпропетровська вважають, що всі останки мають бути гідно перепоховані, сказав керівник прес-служби громади Олег Ростовцев.

На Прикарпатті знайшли поховання жертв НКВД (ФОТО)

Між тим, у справі про віднайдення масового поховання ще багато запитань. Наразі дніпропетровський правозахисник Василь Сухов подав звернення до обласної прокуратури з вимогою з'ясувати, хто дозволив будівельні роботи на місці масового поховання.

Крім того, Сухов вимагає порушити кримінальну справу за фактом злочину 70-річної давнини. Це, каже він, дозволить встановити історичну істину.

Знайдені останки зберігатимуть поки що в спеціальному приміщенні: оформлення документів на перепоховання, кажуть в міськраді, потребує часу.

Нагадаємо, що на початку наступного року у Дніпропетровську планують відкрити найбільший в Україні музей Голокосту.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.