Спецпроект

У Дніпропетровську знайшли масове поховання на футбольному полі

Масове поховання часів війни виявили будівельники під час реконструкції футбольного поля у Дніпропетровську - останки, серед яких багато жінок та дітей, лежали в землі на глибині всього півметра.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Історики стверджують: в роки окупації на цьому місці був протитанковий рів і відбувались масові розстріли євреїв. Також, кажуть, тут німці страчували військовополонених і мирне населення, зокрема, тих, хто саботував виїзд до Німеччини.
 
Наразі археологи дослідили: людей перед стратою роздягали і клали на землю обличчям униз. На місці масового розстрілу знайшли посуд та особисті речі загиблих, розказує керівник пошукової організації Павло Ковальов.

Невідомо точно і скільки саме було євреїв серед загиблих. В єврейській громаді Дніпропетровська вважають, що всі останки мають бути гідно перепоховані, сказав керівник прес-служби громади Олег Ростовцев.

На Прикарпатті знайшли поховання жертв НКВД (ФОТО)

Між тим, у справі про віднайдення масового поховання ще багато запитань. Наразі дніпропетровський правозахисник Василь Сухов подав звернення до обласної прокуратури з вимогою з'ясувати, хто дозволив будівельні роботи на місці масового поховання.

Крім того, Сухов вимагає порушити кримінальну справу за фактом злочину 70-річної давнини. Це, каже він, дозволить встановити історичну істину.

Знайдені останки зберігатимуть поки що в спеціальному приміщенні: оформлення документів на перепоховання, кажуть в міськраді, потребує часу.

Нагадаємо, що на початку наступного року у Дніпропетровську планують відкрити найбільший в Україні музей Голокосту.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.