У "Тюрмі на Лонцького" - кінофестиваль про УПА

У музеї "Тюрма на Лонцького" розпочався кінофестиваль, присвячений річниці створення УПА та святу Покрови.

Про це повідомила прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Тижневий кінофестиваль історичних документальних фільмів "Під покровом Святої Покрови" приурочений до відзначення дня Святої Покрови - опікунки українського війська і 69-й річниці створення Української повстанської армії.

Понеділок 10 жовтня о 19:00

Розпочнеться фестиваль показом та обговоренням стрічки чеських кінодокументалістів «Бандерівці», який частково фільмували в стінах музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького", а консультантами є члени Наглядової ради музею історики Володимир В'ятрович та Василь Стефанів.

Вівторок 11 жовтня 19:00

На відвідувачів вечірнього кінолекторію очікує демонстрація двох серій фільму українських режисерів Сергія Братішка та Віталія Загоруйка.

"УПА. Тактика боротьби" - "Початок. Ворог перший" та "Ворог другий. Велика блокада".

Кінострічки, побудовані на розповідях очевидців, істориків, які на основі архівних документів спростовують міфи радянської пропаганди, фільмувалися у львівському музеї "Шевченківський гай" та Карпатах за консультаційного супроводу Центру досліджень визвольного руху.

Середа 12 жовтня о 19:00

Демонструватиметься фільм режисерів Сергія Сотниченка, Тараса Ткаченка та Олена Ножечкіної "Степан Бандера. Ціна свободи", який знімався у багатьох країнах світу, в пам'ятних "бандерівських" місцях, зокрема на Стрийщині, звідки походить родина Бандер.

До створення картини було залучено українських істориків Володимира В'ятровича, Ярослава Грицака, Ярослава Сватка, Івана Патриляка, закордонних - Тімоті Снайдера, Тараса Гунчака (США), Гжегожа Мотику (Польща), Олександра Гогуна (Росія-Німеччина).

Своїми міркуваннями про життя і діяльність Степана Бандери діляться син Головного командира УПА Романа Шухевича Юрій, рідна сестра провідника Оксана Бандера, його онук Степан Бандера.

Четвер 13 жовтня о 12:00 та 15:00

Запрошуємо на денні сеанси:

12:00

15:00

"УПА. Тактика боротьби"

 П'ятниця 14 жовтня о 12:00 та 15:00

Запрошуємо на денні сеанси:

12:00

15:00

"УПА. Тактика боротьби"

Вхід вільний.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.