У Жовтому корпусі дискутуватимуть про спадщину Середньовіччя

В Київському національному університеті ім.Шевченка відбудеться IV-та Академічна дискусія "Спадщина Середньовічних Сходу й Заходу та європейська ідентичність України" - у рамках проекту "Українська гуманітаристика: діалог культур між Сходом і Заходом".

Про це "Історичній Правді" повідомили організатори заходу.

Дискусія відбудеться 14 жовтня 2011 року за адресою: бульв Т.Шевченка, 14, ауд. 63, з 9.30 до 15.00.

У програмі заходу:

     9.30 - 10.30

     Вітальне слово:

     Володимир Бугров (КНУ імені Тараса Шевченка),

     Григорій Семенюк (Інститут філології),

     Мирослав Попович (Інститут філософії),

     Микола Жулинський (Інститут літератури)

10.30 - 12.00

І подіумна дискусія "Середньовіччя і богословсько-філософська думка":

       історія української філософської думки і спадщина Отців Церкви; латинська схоластика в українській гуманітаристиці;

     Юрій Чорноморець, доктор філософських наук, професор Національного університету державної податкової служби України.

     Володимир Бурега, кандидат теології, кандидат історичних наук, проректор Київської Духовної Академії з наукової роботи.

     Андрій Баумейстер, кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії Національного університету ім. Т.Г. Шевченка.

     Олександр Сарапін,  кандидат філософських наук, доцент кафедри релігієзнавства Національного університету ім. Т.Г. Шевченка.

     Микола Симчич, кандидат філософських наук, науковий співробітник відділу історії філософії України Інституту філософії НАН України.

     Руслана Демчук, кандидат філософських наук, доцент кафедри культурології Національного університету Києво-Могилянська Академія. 

12.00 - 12.30 - вільна дискусія.

12.30 - 13.00 - перерва на каву. 
 

13.00 - 14.30

ІІ подіумна дискусія "Середньовіччя і література; Середньовіччя й мистецький контекст української культури".

     Микола Сулима, д.філол. н. (Інститут літератури НАН України)

     Юрій Пелешенко, д.філол. н. (Інститут літератури НАН України)

     Оксана Сліпушко, д.філол. н., проф. (Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка)

     В'ячеслав Корнієнко, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Національного заповідника «Софія Київська»

     Дмитро Степовик, проф., доктор мистецтвознавства, завідувач відділу Інституту мистецтва та етнографії НАН України.

     Леся Звонська,  д.філол. н., проф. (Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка)

     Юля Джугастрянська, к.філол.н., літературознавець, перекладач, куратор номінації "Романи" Міжнародного конкурсу романів, кіносценаріїв, п"єс і пісенної лірики "Коронація слова", ст. викладач кафедри перекладу КУ імені Бориса Грінченка. 

14.30 - 15.30 - вільна дискусія.

16.00 - 17.00 - доповідь Надії Нікітенко, д. істор. наук, провідного наук. спіробітника заповідника "Софія Київська" (у приміщенні Національного заповідника "Софія Київська", вул. Володимирська, 24)

Спеціальними запрошеними гостями IV Академічної дискусії буде Хор регентів Інституту мистецтв КНПУ імені М. Драгоманова під керівництвом кандидата наук з мистецтвознавства, протодиякона Дмитра Болгарського


Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.