У Жовтому корпусі дискутуватимуть про спадщину Середньовіччя

В Київському національному університеті ім.Шевченка відбудеться IV-та Академічна дискусія "Спадщина Середньовічних Сходу й Заходу та європейська ідентичність України" - у рамках проекту "Українська гуманітаристика: діалог культур між Сходом і Заходом".

Про це "Історичній Правді" повідомили організатори заходу.

Дискусія відбудеться 14 жовтня 2011 року за адресою: бульв Т.Шевченка, 14, ауд. 63, з 9.30 до 15.00.

У програмі заходу:

     9.30 - 10.30

     Вітальне слово:

     Володимир Бугров (КНУ імені Тараса Шевченка),

     Григорій Семенюк (Інститут філології),

     Мирослав Попович (Інститут філософії),

     Микола Жулинський (Інститут літератури)

10.30 - 12.00

І подіумна дискусія "Середньовіччя і богословсько-філософська думка":

       історія української філософської думки і спадщина Отців Церкви; латинська схоластика в українській гуманітаристиці;

     Юрій Чорноморець, доктор філософських наук, професор Національного університету державної податкової служби України.

     Володимир Бурега, кандидат теології, кандидат історичних наук, проректор Київської Духовної Академії з наукової роботи.

     Андрій Баумейстер, кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії Національного університету ім. Т.Г. Шевченка.

     Олександр Сарапін,  кандидат філософських наук, доцент кафедри релігієзнавства Національного університету ім. Т.Г. Шевченка.

     Микола Симчич, кандидат філософських наук, науковий співробітник відділу історії філософії України Інституту філософії НАН України.

     Руслана Демчук, кандидат філософських наук, доцент кафедри культурології Національного університету Києво-Могилянська Академія. 

12.00 - 12.30 - вільна дискусія.

12.30 - 13.00 - перерва на каву. 
 

13.00 - 14.30

ІІ подіумна дискусія "Середньовіччя і література; Середньовіччя й мистецький контекст української культури".

     Микола Сулима, д.філол. н. (Інститут літератури НАН України)

     Юрій Пелешенко, д.філол. н. (Інститут літератури НАН України)

     Оксана Сліпушко, д.філол. н., проф. (Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка)

     В'ячеслав Корнієнко, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Національного заповідника «Софія Київська»

     Дмитро Степовик, проф., доктор мистецтвознавства, завідувач відділу Інституту мистецтва та етнографії НАН України.

     Леся Звонська,  д.філол. н., проф. (Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка)

     Юля Джугастрянська, к.філол.н., літературознавець, перекладач, куратор номінації "Романи" Міжнародного конкурсу романів, кіносценаріїв, п"єс і пісенної лірики "Коронація слова", ст. викладач кафедри перекладу КУ імені Бориса Грінченка. 

14.30 - 15.30 - вільна дискусія.

16.00 - 17.00 - доповідь Надії Нікітенко, д. істор. наук, провідного наук. спіробітника заповідника "Софія Київська" (у приміщенні Національного заповідника "Софія Київська", вул. Володимирська, 24)

Спеціальними запрошеними гостями IV Академічної дискусії буде Хор регентів Інституту мистецтв КНПУ імені М. Драгоманова під керівництвом кандидата наук з мистецтвознавства, протодиякона Дмитра Болгарського


Чорнобильська катастрофа. Смерть тисяч людей заради виживання радянського режиму

Аварія на Чорнобильській АЕС сталася 37 років тому – у 1986 році. Тодішній комуністичний режим до останнього намагався приховати інформацію про масштаби забруднення території та опромінення радіацією людей. Приховував не тому, що розумів масштаби і наслідки катастрофи. А тому, що влада завжди так працювала і показувала СРСР як найкращу в світі державу, в якій ніяких катастроф ніколи не відбувається

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.