Скоро Київрада виконає прохання США щодо перейменування Танкової на Сікорського?

Комісія Київради з питань культури і туризму підтримала звернення Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв щодо перейменування вулиці Танкової у Шевченківському районі на бульвар Ігоря Сікорського - там посольству США надана земельна ділянка для розміщення дипломатичної місії.

Про це повідомила прес-служба голови комісії Київради з питань культури та туризму Олександра Бригинця.

Питання про перейменування вулиці вже підтримане комісією з питань найменувань та пам'ятних знаків КМДА, але в Київраді досі не розглядалось. Нарешті, відповідний проект рішення винесений на сесію Київради 27 жовтня 2011 року.

Нова будівля посольства США розташована на вулиці Танковій. Вулиця виникла в середині XX століття, отримавши свою назву в 1957 році. У грудні 2006 року мер Києва Леонід Черновецький і американський посол Вільям Тейлор домовилися перейменувати її на честь людини, яка б символізувала зв'язок між Україною і США.

"Приємно, що саме американці виявляють високу активність в перейменуванні цієї вулиці, - зазначив Бригинець. - Хочеться нагадати шановним заокеанським дипломатам, що в Києві досі зберігся будинок І. Сікорського, занедбаний київською владою, який потребує термінової допомоги".

Будинок, в якому народився відомий авіаконструктор, знаходиться за адресою: вул. Ярославів Вал, 15-б.

Закинутий будинок Сікорського - тут він випробовував перші вертольоти (ВІДЕО)

"Сікорський, Архипенко та інші видатні особи, які народилися і почали свою діяльність в Києві, а потім творили в Сполучених Штатах Америки, є своєрідним містком між двома країнами, - сказав Бригинець. - Безумовно, імена цих видатних українців повинні носити вулиці як в Україні, так і в США".

Видатний авіаконструктор ХХ століття Ігор Сікорський
народився 25 травня 1889 року в Києві. Навчався в Київському політехнічному інституті. В Києві збудував перший у світі вертоліт, перший у світі літак-гігант, названий на честь руського богатиря, похованого в печерах Києво-Печерської Лаври - "Ілля Муромець". Переїхавши в США, сконструював гідроплани та започаткував масове виробництво вертольотів.

Нагадаємо, що кілька днів тому комісія з питань найменувань та пам'ятних знаків КМДА підтримала пропозицію перейменувати вулицю маршала Малиновського в Оболонському районі міста Києва на вулицю Олександра Архипенка.

У грудні 2010 року Бригинець заявляв, що сусідні з вулицею Малиновського вулиці угорських комуністів Мате Залки і Лайоша Гавро на Оболоні будуть перейменована на честь Романа Шухевича і Ярослава Стецька. Вулиці досі не перейменовані.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.