Реставрують церкву, яка є №1 у списку дерев'яних храмів України (ФОТО)

Розпочалися роботи з реставрації покрівлі унікальної пам'ятки дерев'яної сакральної архітектури - церкви св. Юра в Дрогобичі. Вона збереглася ще з часів Сагайдачного, а її фрески виконані за Хмельницького.

Реставрація відбувається за кошти, зібрані громадськістю та за допомоги депутатів обласної й міської рад.

Про це повідомляє РІСУ з посиланням на ЗІК.

У Дрогобичі сподіваються, що до початку зими вдасться убезпечити храм від потрапляння води всередину і руйнування унікальних фресок.

Фото: Віктор Колдун

Ось так виглядав дерев'яний гонт, яким крита церква, ще недавно:

 

Заміна гонту - копітка робота, тому в багатьох селах церковні громади змінюють його на бляху, порушуючи автентичний вигляд, теплообмін і вентиляцію унікальних споруд.

Церква святого Юра (Георгія) у Дрогобичі - дерев'яна тридільна (тризрубна) церква кінця XV - початку XVI ст.ст.

 

Перевезена 1656 року з села Надієвого.

Фото: Matiyko.io.ua

Інтер'єр церкви розписаний фресками, виконаними під керівництвом галицького майстра другої половини XVII сторіччя Стефана Маляра.

 

Kрім релігійних композицій (Страсті Христові), має багатий декоративний орнамент переважно рослинного характеру. Рельєф різьби виноградної лози на колонках іконостасу близький до різьби на камені.

 

1678 збудовано дзвіницю. Церкву святого Юра кількаразово ремонтовано, але вона не втратила свого первісного вигляду й досі є однією з краще збережених пам'яток галицької архітектури XVII ст.

 

У переліку західноукраїнських дерев'яних церков, які Україна пропонує включити до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО, дрогобицька церква Св. Юра поставлена на перше місце як одна з найгарніших.

Нагадаємо, що за останні 20 років на Прикарпатті згоріло 19 дерев'яних церков.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.