Новодворська повісила над столом портрет Бандери

У російської дисидентки і журналістки Валерії Новодворської у московській квартирі висить портрет Степана Бандери.

Про це вона розповіла "Дзеркалу Тижня".

"У російській історії не було чергування зрадника батька Хмеля з патріотом гетьманом Мазепою, не було такого помаранчевого Майдану, який сьогодні весь уміщується в камері Юлії Тимошенко, і ніколи не став би президентом Віктор Ющенко, - пише Новодворська. - Якби Єльцин... вирішив відроджувати російську історичну пам'ять, як Ющенко - українську, він зніс би Мавзолей, поскидав із Кремля червоні зірки й розвалив би на цеглинки ленінські пам'ятники".

"Втім, Янукович уже скасував ющенківську спадщину з увічнення немеркнучої слави героїв ОУН Степана Бандери та Романа Шухевича. Якщо портрет Бандери висить у мене, росіянки, над письмовим столом у московській квартирі, то чиї ж портрети мають висіти в квартирах українців у Києві?", - питає дисидент.

За її словами, "Росія обвішана портретами Путіна і Медведєва, а аж ніяк не Толстого і Солженіцина".

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.