Чечетов теж плутає "руський" з "російським". "Мне ничего не надо знать"

Депутат-"регіонал" Чечетов вважає, що "Руська Трійця" - приклад того, як на Галичині прагнули до єдності трьох братніх народів, "потому и выдвинули лозунг "Русская Троица". І каже, що журналісти "навіть не доганяють, що я маю на увазі".

Про це повідомляє Kyiv Post.

За постанову про відзначення 180-річчя утворення "Руської трійці" та 175-річчя випуску альманаху "Русалка Дністрова" із 394 зареєстрованих у Верховній Раді депутатів проголосували 347 народні обранці.

Такої одностайності в голосуванні за документ, винесений на розгляд парламенту опозицією, не було вже давно. Подивувала насамперед Партія регіонів, 185 членів якої натиснули кнопку "За". Решта 8 членів фракції просто були відсутні або ж не голосували.

Одностайну підтримку "регіоналів" вочевидь забезпечив виступ з парламентської трибуни Михайла Чечетова, першого заступника голови фракції Партії регіонів у Верховній Раді. Саме він закликав підтримати постанову про відзначення річниці "Руської трійці".

Традиції нашої приватизації. Як Чечетов у 2005-му являвся з повинною

"Видите, уже тогда на Галичине понимали важность дружбы трех братских народов. Поэтому и выдвинули лозунг - Русская троица. Прошу поддержать!", - висловився у підтримку західно-українського літературного об'єднання Чечетов.

На запитання, чи знає він взагалі що-небудь про Маркіяна Шашкевича, Якова Головацького та Івана Вагилевича, які в 1820-их роках розпочали на землях сучасної Західної України національно-культурне відродження, Чечетов відповів так:

"Мне не надо ничего знать. Мне надо было просто обыграть слово "русская", чтоб объединить сессионный зал. Я часто использую для этого аллегорию, сравнения и даже сарказм. Видите, вы даже не догоняете, что я имел ввиду".

Чечетов: "Голодомор організували ті ж, хто й революцію. І це не росіяни!"

Однак на запитання, чи буде він так само закликати депутатів підтримувати постанову про відзначення 150-річчя Театру Руської бесіди, Чечетов зазначив: "Надо будет посмотреть, какие они там постановки ставили".

Галицьке літературне об'єднання "Руська трійця" існувало у 1832-1837 роках. Найбільш відомим був їхній альманах "Русалка Дністрова", частину якого було написано українською мовою, але латинськими літерами, оскільки серед членів угрупування побутувала думка, що українці є європейською нацією, тож мають використовувати латиницю, як це заведено в Європі.

Театр Руської бесіди - перший український професійний театр, який діяв у Львові у 1864-1924 роках. Саме з нього вийшли такі знакові в українській культурі постаті, як Л. Курбас, Я. Бортник, М. Крушельницький й багато інших.

В Кіровограді зруйновано будівлю Театру Корифеїв (ФОТО)

Нагадаємо, у грудні 2010 року генконсул Росії у Львові Євґеній Ґузєєв заявив, що нема російської мови, є "руська", а Україну вигадали австріяки.

У листопаді 2010 року депутат-регіонал Вадим Колесніченко зареєстрував у ВР проект постанови, у якій сплутав слова "російський" і "руський".

P.S. Про те, як Західна Україна розуміла важливість дружби трьох братніх народів, громадянин Чечетов може прочитати в ІП у матеріалі "Москвофільство. Як галичани учили росіян любити Росію".

Від "УП":  Михайло Чечетов неодноразово потрапляв у "чорний список" журналістів, які відмовлялися брати у нього коментарі через його абсурдні висловлювання і систематичне поширення неправдивої інформації. Функція Чечетова у Верховній Раді зводиться до "диригування" депутатами від більшості під час голосувань.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.