Спецпроект

Як Чечетов у 2005 році являвся з повинною. ДОКУМЕНТИ

Покаянні свідчення голови Фонду держмайна є символом можливостей реформування країни, які були у нової влади у 2005-ому. А ще - символом того, як безкровна громадянська революція перелякала чиновників.

Після Помаранчевої революції голова Фонду держмайна України в 2003-2005 роках Михайло Чечетов розповів слідчому відділу боротьби з економічними злочинами в центральних органах виконавчої влади МВС України про особоливості вітчизняної приватизації.

Свідчення Чечетова стали черговою можливістю для тодішнього голови МВС Юрія Луценка робити резонансні заяви для преси, але до суду справа так і не дійшла. Зараз Михайло Чечетов працює у Верховній Раді семафором, передаючи для депутатів-кнопкодавів волю адміністрації президента.

Чечетов як історик: "Голодомор організувала та ж нація, що й Жовтневу революцію"

Покаянні свідчення Михайла Чечетова цікаві не тільки тим, що напередодні 20-річчя Незалежності показують, як формувалися традиції приватизації великих активів молодої держави.

Явка з повинною голови ФДМУ - це ще й символ можливостей реформування країни, які були у нової влади у 2005-ому. І символ того, як безкровна громадянська революція перелякала чиновників.

Михайло Чечетов - голова Фонду держмайна в часи прем'єрства Януковича і президентства Кучми

Явка Чечетова з повинною 25 серпня 2005 року стосувалася незначного приватизаційного епізоду - спроб соціал-демократичного (пам'ятаєте, була така партія - СДПУ(о)?) оточення Віктора Медведчука відчужити на користь ТОВ "Футбольний клуб "Динамо Київ" державні дачі у Пущі-Водиці.

У протоколі явки з повинною і поясненні до нього чиновник повідомив, що під тиском впливового Медведчука був змушений приватизувати дачні будинки, але зумисне зробив це так, щоб "коли Медведчук В.В. перестане впливати на процеси в державі", у держави була можливість повернути це майно.

 
 
 
 
 
 

Через три тижні дрібний епізод із дачами для Суркіса і Медведчука обернувся свідченнями про найкрупніші історії роздержавлення - приватизацію "Криворіжсталі" та Нікопольського феросплавного.

В цих документах фігурують прізвища зятя президента Кучми Віктора Пінчука, а також колишніх бізнес-партнерів Ріната Ахметова і Сергія Тарути.

Чечетов виявився ще й знавцем історії. Він цінує гвардійську стрічку, а от Грюнвальдська битва для нього є "третьестепенными вопросами". Фото: focus.ua

Навряд чи читач дізнається з цих протоколів щось досі не відоме. Просто озвучена Олександром Бондаром версія про приватизацію "в інтересах найближчого оточення" президента набуває вигляду логічного продовження закладеної попередньою владою традиції.

 
 
 
 

Важко сказати, як ці свідчення вплинули на ставлення до Михайла Чечетова з боку його соратників. В будь-якому випадку робота для колишнього голови Фонду держмайна знайшлася:

2010 рік. Михайло Чечетов передає сигнали від виконавчої гілки влади законодавчій

.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.