За відрізану голову Сталіна хочуть дати три роки

Прокуратура зажадала засудити представників організації "Тризуб", які обезголовили запорізький пам'ятник Йосипу Сталіну, на термін від 2 до 3 років умовно.

Про це повідомляє "Інтерфакс-Україна" після засідання у Жовтневому районному суді.

Дев'ятьох "тризубівців", які обезголовили власність Запорізького обласного комітету КПУ - пам'ятник Сталіну, державне звинувачення зажадало засудити умовно.
   
Держзвинувачення запропонувало суду "визнати винними і засудити Романа Хмару, Василя Абрамова, Олексія зануду, Юрія Пономаренка, Віталія Вішнюка, Пилипа Тарана до 3 років позбавлення волі на випробувальний терміном, а також Анатолія Онуфрійчука, Василя Лабайчука і Едуарда Андрющенко - до 2 років позбавлення волі з випробувальним терміном".

Прокуратура також зажадала "цивільний позов Запорізької обласної організації Компартії України задовольнити частково і стягнути з підсудних 109 тисяч 828 гривень в рахунок відшкодування матеріального збитку".

Сторона захисту заявила, що не згодна з вимогами державного обвинувачення, оскільки вважає, що "звинувачення прокуратури не базується на законі" і "дії підсудних мали ідеологічне значення".

Адвокати зазначили, що "звинувачення вимагає строків навіть для двох підсудних, які не брали безпосередньої участі в спиленяя сталінської голови: один знімав процес на відеокамеру, інший - показав націонал-патріотам місце знаходження пам'ятника".

Як зазначив на судовому засіданні адвокат підсудного Олексія Зануди Володимир Санжаревський, "будь-який вирок суду підсудні будуть оскаржувати в інстанціях аж до Європейського суду, якщо не знайдуть захисту в судах України".

"Я думаю, що позиція прокуратури, як і всієї правоохоронної системи у цій справі, завуальована і спрямована на знищення та утиски. Мають місце політичні мотивації, позиції ідеологічні переносяться в кримінальну площину", - заявив адвокат.

Як Сталіну відрізали голову (ВІДЕО)

Жовтневий райсуд Запоріжжя призначив наступне засідання на 30 листопада, де підсудним буде надано останнє слово.

Оголошення вироку призначено на 12 грудня.

Нагадаємо, що 17 листопада департамент архітектури та містобудування Запорізької міськради визнав відновлений пам'ятник Йосипу Сталіну, встановлений у скляній вітрині в стіні облкомітету КПУ, елементом декоративного оформлення інтер'єру.

До того громадськість оголосила збір підписів під зверненням до Запорізької влади з проханням демонтувати бюст комуністичного вождя.

Перше погруддя Сталіну в Запоріжжі було встановлено 5 травня 2010 року перед будинком Запорізького обкому КПУ. За його виготовлення комуністи заплатили 109 тисяч гривень.

28 грудня 2010 невідомі пошкодили бюст, відрізавши йому голову. Відповідальність за скоєне взяла на себе націоналістична організація "Тризуб".

У новорічну ніч 31 грудня невідомі підірвали пам'ятник Сталіну, проте встановити їхні особи слідству наразі не вдалося.

Звинувачення у пошкодженні пам'ятника Сталіну в Запоріжжі було пред'явлено дев'ятьом "тризубівцям". Вони були заарештовані, проте 13 квітня Жовтневий районний суд Запоріжжя звільнив їх з-під арешту на поруки народних депутатів України.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.