На охорону музеї Києва наступного року коштів не передбачено

На охорону музеїв Києва в попередньому проекті бюджету Києва на 2012 рік грошей не передбачено.

Про це стало відомо під час спеціального засідання комісії Київради з питань культури та туризму присвяченого розгляду пропозицій до бюджету Києва 2012 року, повідомив голова комісії Олександр Бригинець.

Голова комісії зазначив, що для охорони музеїв у 2012 році необхідно 8,5 млн грн, з них 4 млн грн - на охорону історико-архітектурної пам’ятки-музею "Київська фортеця".

"Настав час поставити питання руба – або місто знаходить гроші на належну охорону музеїв державною охоронною службою, або офіційно знімає з себе відповідальність за безцінні експонати і передає ці музеї до державної власності", - наголосив Бригинець.

Депутат побоюється повторення ситуації, коли працівники київських музеїв змушені були закривати сховища реліквій та чергувати ночами через борги із зарплати державним охоронцям.

Кілька років тому з усіх 12-ти столичних музеїв, якими керує КМДА, зняли державну охорону через заборгованість по зарплаті, яка тоді становила 1,812 млн гривень.

Нагадаємо, учора Олександр Бригинець заявив, що з необхідних у 2012 році 35 млн грн на охорону пам'яток КМДА не передбачила ані копійки.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.