Накладено арешт на квартиру Бориса Гмирі

На квартиру відомого оперного співака Бориса Гмирі накладено арешт за борги.

Про це повідомляє спадкоємиця Бориса Гмирі Ганна Принц.

"Статусу музею, попри всі звертання до влади, квартирі співака не надано, - йдеться в заяві. - Саме помешкання в центрі столиці перебуває в не просто аварійному, а катастрофічному стані".

Проблема полягає в тому, йдеться в заяві, що Міністерство культури не змогло вчасно викупити видання "Борис Гмиря. Щоденники" для бібліотек України.  Аби викупити тираж у видавництва "Фоліо", Ганна Принц змушена була позичити гроші у громадянина Чехії Юзефа Вондроушева, сподіваючись, що міністерство все-таки виконає свої обіцянки.

Борис Гмиря виконує народний романс "Ніч яка місячна". 1962 рік

Але час угоди по боргах, позичальник через судові рішення вимагає вже не тільки повернення боргу, а й відшкодування й пені через продаж майна й квартири.  

Сьогодні надійшла постанова виконавчої служби Шевченківського району про накладення арешту на спадщину Бориса Гмирі.

Борис Гмиря (1903-1969) - всесвітньо відомий український оперний і камерний співак (бас-кантанте). Народний артист СРСР (1951). Протягом 1947-1975 рр. радянська фірма грамзапису "Мелодія" випустила 7 мільярдів платівок Гмирі.

Нагадаємо, що у липні 2011 року КМДА не захотіла віддавати в державне управління квартиру-музей Павла Тичини, хоча й не могла сплатити 16 тисяч грн за оренду приміщення.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.