У Львові побудували криївку УПА в кабінеті історії - як шкільний посібник (ВІДЕО)

У львівській школі будують сховок УПА - прямо в кабінеті історії однієї з місцевих шкіл, щоб учні вивчали історію визвольного руху безпосередньо у партизанському укритті.

Про це повідомляє 5-ий канал.

Криївку в розрізі обладнають так, як виглядав справжній сховок. Там будуть макети зброї, гасова лампа, друкарська машинка і, звичайно, замаскований лаз.

За словами ініціатора підпільного кабінету історії Андрія Беня, криївка у розрізі розповідатиме про побут повстанців. Учні зможуть побачити, як жили та воювали бійці УПА.

Створити макет схованки допомагають діти після уроків. Криївку роблять із дерева - зверху вона буде замаскована травою та опалим листям. 

"Цей макет подібний до справжньої, оскільки він робиться з креслень, які були взяті з оригінальних креслень, - зазначив Бень. - Ці схеми були в спецдокументах НКВД, які потім розсекретили".

Ініціатори будівництва кажуть, що добре знають, як виглядає справжній сховок УПА, адже неодноразово реставрували лісові криївки. Серед речей повстанців - стіл, лавка і тапчан. На стіні обов'язково образ Покрови.

За словами учителів, до класу-музею можуть приходити учні будь-якого навчального закладу, адже побачити макет справжньої криївки у Львові практично неможливо. А школярі вважають, що уроки історії тут будуть цікавіші.

Криївку планують добудувати вже за кілька днів, а згодом переобладнати та доповнити історичним матеріалом увесь клас.

Більше про Українську Повстанську армію читайте на "Історичній Правді".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.