Штаб-квартира керівника "Штазі" стала музеєм

Штаб-квартира колишнього глави "Штазі" Еріха Мільке в Берліні стала доступною для громадськості.

Про це повідомляє BBC.

У штаб-квартирі можна побачити електричні друкарські машини періоду Німецької Демократичної республіки і письмовий стіл Еріха Мільке.

У реставрованому офісі глави розвідки НДР знаходиться картина його улюбленого художника Вольфганга Франкенштейна і великий телевізор голландської фірми Philips - розкіш, про яку прості громадяни соціалістичної Німеччини могли тільки мріяти.

Зараз за допомогою комп'ютерів відновлюються архіви, які "Штазі" не вдалося знищити до падіння НДР. Було виявлено лише 15,5 тисячі мішків з документами, у кожному з яких було по 80 тисяч тек-справ.

Еріх Мільке очолював "Штазі" з 1957 по 1989 роки. Він провів два роки у в'язниці з 1993 по 1995 рік за вбивство двох поліцейських офіцерів в 1931 році. Він помер в 2000-му у віці 92 років.

"Штазі" - абревіатура від Staatssicherheit, повністю Ministerium für Staatssicherheit - "Міністерство державної безпеки" - політична спецслужба і каральний орган у Німецькій Демократичній республіці.

Функціонувала з 1950 по 1989 рр. Тісно співпрацювала з КГБ СРСР. Кожен 50-ий громадянин НДР співпрацював зі "Штазі" - це вважається рекордним показником проникнення агентури в суспільство.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.