У Києві обговорюватимуть діяльність Миколи Скрипника

Український інститут національної пам’яті спільно з Інститутом історії НАНУ та Українським фондом культури проведе круглий стіл, присвячений 140-ій річниці від дня народження Миколи Скрипника.

Захід відбудеться 25 січня об 11:00 за адресою Липська, 16.

На круглому столі розглядатимуться питання:

- можливість гармонійного (діалектичного) поєднання в суспільних теоріях соціальних і національних чинників і прагнень, ступінь розуміння/нерозуміння Скрипником глибини і складності співвідношення обох феноменів;

- теоретичний і практичний зрізи проблеми співвідношення інтернаціональних і національних начал в політиці, суспільному досвіді;

- pоль і місце теорії (концепції) і течії націонал-комунізму, одним із найяскравіших представників якої був М. Скрипник в суспільних процесах 20-х – 30-х років ХХ століття;

- cпіввідношення у поглядах М. Скрипника аспектів державного і партійного будівництва;

- oб’єктивні і суб’єктивні чинники процесів українізації в їхньому розумінні Скрипником і відповідному досвіді;

- тлумачення поглядів М. Скрипника як реалістичної альтернативи пошуку прогресивної перспективної моделі суспільного розвитку, до яких результатів могло б привести їх втілення в життя.

У круглому столі візьмуть участь провідні науковці України, зокрема, академіки НАНУ: Б. І. Олійник, І. М. Дзюба, М. В. Попович; член-кореспонденти НАНУ: В. Ф. Солдатенко, В. М. Даниленко; доктори історичних наук: С. В. Кульчицький, О. М. Любовець, Ю. І. Шаповал, Л. І. Буряк та інші.

Микола Скрипник - партійний і державний діяч Української РСР.

Народився в Ясинуватій на Донбасі 25 січня (за новим стилем) 1872 року. У 1900-му вступив до Технологічного інституту в Петербурзі, з 1901 до 1917 - більшовик-революціонер.

Один з організаторів Компартії (більшовиків) України. З 1921 року - на відповідальних посадах в уряді УРСР, в тому числі 1927-33 роках - міністр освіти. Був ідеологом українізації.

В січні 1933 року Кремль розпочав кампанію проти Скрипника, готуючи його ліквідацію. У липні 1933-го Скрипник покінчив з собою у Харкові.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".