ЮНЕСКО виключила віденські бали зі списку Світової спадщини

Австрійська філія ЮНЕСКО виключила традиційні віденські бали зі списку нематеріальної культурної спадщини країни.

Про це повідомляє УНІАН.

Причиною такого рішення стала участь в одному з 17 традиційних віденських балів представників неонацистських організацій. Зазначається, що ультраправі з Німеччини і Австрії регулярно збираються на щорічному Балу корпорації віденських студентів (Wiener Korporationsring Ball).

За словами представників ЮНЕСКО, подібні факти не допускають перебування віденських балів у списку культурної спадщини організації, оскільки це суперечить її фундаментальним цінностям, які засновані на толерантності та повазі до чужих культур.

Віденські бали були включені до списку нематеріальної культурної спадщини Австрії в 2010 році. Для того, щоб вважатися справжнім віденським балом, захід має задовольняти низці вимог, зокрема, мають дотримуватись суворо обумовлені протоколи проведення балу.

Бал корпорації віденських студентів цього сезону відбудеться 27 січня. Під час його проведення у Відні очікуються демонстрації супротивників ультраправих рухів.

В листопаді 2010 року до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО потрапила французька кулінарія.

У список Світової спадщини ЮНЕСКО входять видатні культурні і природні цінності, що становлять надбання всього людства.

Наразі Україна не представлена у списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. У Світовій спадщині країна представлена шістьма матеріальними об'єктами: собором Святої Софії і Києво-Печерською лаврою в Києві, історичним центром Львова, будівлею Чернівецького університету, буковими пралісами Карпат і геодезичною дугою Струве.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.