Вийшов збірник "Вірмено-українські історичні зв'язки" (ФОТО)

Кафедра класичних, візантійських і середньовічних студій Українського католицького університету видала науковий збірник "Вірмено-українські історичні зв'язки" під редакцією Кеворка Бардакчяна, Франка Сисина та Андрія Ясиновського.

 Про це повідомляє Канадський інститут українських студій (КІУС) Альбертського університету.

Науковий збірник присвячений пам'яті видатного українського вченого-вірменознавця, професора Ярослава Дашкевича і включає в себе матеріали однойменної наукової конференції,  яка проходила у Львові 29-31 травня 2008 року.

Збірник видано за сприяння КІУС та призначено для широкого кола вчених, що займаються дослідженнями історії та культури вірмен України.

 Обкладинка збірника

Поміж опублікованого у збірнику: нарис Ярослава Дашкевича про вірменське самоврядування в Києві у XV-XVII сторіччях, стаття Ірини Гаюк про історію вірменської культури в Україні, нарис Ануша Тер-Мінасяна про архітектуру Вірменської церкви у Львові, тексти про ранньомодерні вірменські рукописи в Галичини, Поділлі і на Буковині тощо.

Ольга Ільків, зв'язкова Романа Шухевича

Оля опинилася перед вибором – ковтнути ампулу з отрутою і видати ворогам важливу адресу, чи ковтнути адресу і пережити тортури. Вона вибрала перше

Від листа до ГУЛАГу: як МҐБ цензурувало пошту про операцію «Запад»

На Великдень 1948 року отець Володимир Марущак готував особливу проповідь. Він знав, що попри заборони й обмеження нової влади, відсвяткувати воскресіння Христа збереться чимало людей. 2 травня він відправив службу у старовинній церкві села Новий Кропивник, а тоді — виголосив промову, яка викликала сльози у багатьох присутніх

Квота на розстріл "ворогів народу": як праонука знайшла справу репресованого прадіда

У травні цього року при Архіві національної пам`яті відкрився Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих. Весь цей час співробітники допомагають сотням людей дізнатися, в яких архівах можуть зберігатися таємниці їхніх репресованих родин. Вікторія Тараненко з Дніпропетровщини стала однією з перших, кому вдалося знайти справу свого репресованого прадіда та нарешті дізнатися, за що його арештував НКВД у часи Великого терору.

Ігор Галагіда: «Зміна парадигми – з катів на жертви»

З одного міліцейського документу. Після вбивства українців правоохоронці розпочали слідство. Люди, що вижили, розповіли, що бандити ставили їм питання: хто з них русин, хто – поляк? Того, хто виявлявся русином, – убивали. Ми поки що не знаємо, хто вчинив цей злочин – члени підпілля чи просто бандити, але навіть другий варіант вказує на те, що й кримінальна діяльність могла все ж мати національний характер.