Естонці святкують 92-річчя перемоги над німцями й РСФСР

В Естонії у вівторок відзначать День пам'яті воїнів Визвольної війни.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Hа честь пам'ятної дати над будівлями державних і муніципальних установ будуть вивішені прапори. О 10.30 хвилиною мовчання буде вшановано початок перемир'я між Естонією і Росією і віддана данина пам'яті всім полеглим у війні.

Біля пам'ятника Визвольній війні в центрі Талліна відбудеться меморіальна церемонія, на якій виступить міністр оборони Март Лаар, а архієпископ Естонської Євангелічної Лютеранської Церкви Андрес Пидер проведе молебень.

По всій Естонії проб'ють церковні дзвони, кораблі дадуть гудки. Солдати Сил оборони і добровольці воєнізованої організації "Кайтселійт" покладуть вінки до пам'ятників Визвольній війні.

Визвольна війна (Eesti Vabadussõda) почалася 28 листопада 1918 року. Протягом 402 днів Естонія спочатку билася проти німецького ополчення Ландесвер і т.зв. "Залізної дивізії", а потім - проти Радянської Росії.

Після настання перемир'я о 10.30 3 січня 1920 бойові дії більше не поновлювалися. Мирний договір між РРФСР і Естонією був підписаний 2 лютого 1920 року в місті Тарту. Згідно з Тартуським миром, Росія визнавала незалежність Естонії, за цим договором був до 1940 року зафіксований міждержавний естонсько-російський кордон.

Естонія в ході війни втратила більше 6 000 чоловік, у тому числі 3 588 в ході бойових дій, інші померли від ран і хвороб.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".