Сьогодні - 120 років із дня народження Толкіна (ФОТО)

У всьому світі шанувальники творчості Джона Толкіна святкуватимуть його день народження. Письменникові сьогодні виповнилося б 120 років.

Про це нагадує УНІАН.

Основна частина заходів на честь творця епосу про вигаданий світ Середзем'я пройде у Великобританії, де Толкін творив більшу частину свого життя.

У блогах і соціальних мережах можна знайти не одну групу, присвячену вечіркам і творчим зустрічам. Жодних обмежень на них немає, єдина умова – людина повинна щиро любити Толкіна. Втім, точних цитат від вас ніхто вимагати не буде, й катувати на тему хронології у "Володарі Перснів", "Гобіті" чи "Сильмарілліоні" теж.

Толкін - солдат Її Величності (1916 рік)

Торжество може влаштувати сьогодні хто завгодно і де завгодно, повідомляється на сайті Головного Товариства Толкіністів. Святкова кампанія проходить під гаслом "Піднімемо тост за Толкіна".

Такі вечори проходять у Британії щороку. Але на цей раз у зв'язку з ювілеєм вони вочевидь будуть масштабнішими.

Толкін - автор "Володаря Перснів"

Джон Роналд Руел Толкін (1892-1973) - один із засновників жанру фентезі, професор-медієвіст, католик. Протягом життя уклав історичну хроніку-епос, присвячену вигаданому світові Середзем'я - від його створення до початків занепаду.

Ключовий твір про конфлікт між силами Добра і Зла у Середзем'ї - "Володар Перснів" - вийшов друком у 1954-55, здобувши першу величезну популярність у США в часи руху хіпі. Один із чільних мотивів трилогії - роль "маленької людини" в історії і природа влади.

 Перший український переклад Толкіна. Видавництво "Веселка", 1985 рік

Сам Толкін категорично заперечував намагання провести паралелі між його творами і реальними історичними подіями чи персонажами, вважаючи свій сюжет більш універсальним. Натомість він визнав християнський підтекст трилогії про Війну Кільця.

Він не любив Сталіна, але казав, що його Темний Володар не має жодного стосунку до страшних злочинів радянської влади. А написаний у розпал Другої Світової "Володар Перснів" не розповідає про протистояння між союзниками і нацистами.

Перша сторінка "Гобіта" 1985 року. Фото: chytanka.com.ua

"Гобіт", який став свого роду прологом до історії Війни Персня, вперше вийшов друком у 1936 році. Німецьке видавництво, яке хотіло перекласти твір, запитало автора, чи має він арійське походження, що викликало обурення Толкіна, який у відповідь зазначив, що слово "арійський" є суто лінґвістичним терміном, "а якщо ж ви маєте на увазі, чи я не єврей, то я шкодую, що в мене немає предків з цього народу".

Цього року відзначалося 75-річчя книги.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.