У Києві до 23 лютого покажуть бронетехніку Другої світової

26 лютого 2012 року під Києвом відбудеться II-й міжнародний військово-історичний фестиваль "На броні Перемоги".

Про це повідомляє прес-служба історичного клубу "Червона Зірка".

Приурочений до 23 лютого фестиваль дасть можливість усім небайдужим до історії і техніки людям, які витрачають багато зусиль, знань, коштів і часу на відтворення історичних зразків військової техніки, продемонструвати глядачеві результати своєї праці.

Глядач на власні очі може побачити в дії:

- мотоцикли М-72, BMW, DKV;

- армійські автомобілі ГАЗ-67, ГАЗ-69, "Willys MB", ГАЗ-АА, ЗІС-5, "Студебекер", Оpel "Blitz", Ford, Citroen,

- німецькі бронемашини Sdkfz 251, Sdkfz 222, Sdkfz 447, Sdkfz 13,

- легковий автомобіль VW KDF 82 "Kuebelwagen" і ГАЗ-М (Емка);

- середній танк Т-34-85 і репліку німецького танка Т-V "Пантера",

- артилерійські системи - гармати 45 мм, ЗІС-3, 85-мм і 37-мм зенітні гармати, ПАК-40, БМ-13 - "Катюша",

- а також радянські післявоєнні зразки техніки БТР-40, БТР-60, БТР- 80, БТР-152, БРДМ, БАТ і ряд вантажних післявоєнних автомобілів.

В ході проведення заходу учасники фестивалю протягом декількох годин зможуть продемонструвати глядачеві військову техніку і зброю в демонстраційних проїздах, на виставковому майданчику і в "бойових" умовах.

Крім того, будуть проведені військово-історичні постановки у виконанні військово-історичних груп клубу "Червона Зірка", демонструючи глядачам взаємодію піхотних, механізованих, розвідувальних, автомобільних і бронетанкових підрозділів в бою.

Організатори заходу: МГО "Київський клуб "Червона Зірка", Національна кіностудія ім. О.Довженка, "Київське повітроплавне товариство", ТМ "Мілітарист", ТСО України, Національний музей військової історії України, концерн "КПЗШБ", Музей Шереметьєвих", за підтримки Державної Податкової Служби України, Міністерства Оборони України та Управління Внутрішніх військ та Управління Державної Прикордонної служби.

Час і місце: 26 лютого о 13:00 на мототреку "Пирогово" (Київ, вул. Червонопрапорна, 188).

Дивіться також репортаж про І-ий фестиваль "На броні Перемоги" (ФОТО)

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.