У Києві до 23 лютого покажуть бронетехніку Другої світової

26 лютого 2012 року під Києвом відбудеться II-й міжнародний військово-історичний фестиваль "На броні Перемоги".

Про це повідомляє прес-служба історичного клубу "Червона Зірка".

Приурочений до 23 лютого фестиваль дасть можливість усім небайдужим до історії і техніки людям, які витрачають багато зусиль, знань, коштів і часу на відтворення історичних зразків військової техніки, продемонструвати глядачеві результати своєї праці.

Глядач на власні очі може побачити в дії:

- мотоцикли М-72, BMW, DKV;

- армійські автомобілі ГАЗ-67, ГАЗ-69, "Willys MB", ГАЗ-АА, ЗІС-5, "Студебекер", Оpel "Blitz", Ford, Citroen,

- німецькі бронемашини Sdkfz 251, Sdkfz 222, Sdkfz 447, Sdkfz 13,

- легковий автомобіль VW KDF 82 "Kuebelwagen" і ГАЗ-М (Емка);

- середній танк Т-34-85 і репліку німецького танка Т-V "Пантера",

- артилерійські системи - гармати 45 мм, ЗІС-3, 85-мм і 37-мм зенітні гармати, ПАК-40, БМ-13 - "Катюша",

- а також радянські післявоєнні зразки техніки БТР-40, БТР-60, БТР- 80, БТР-152, БРДМ, БАТ і ряд вантажних післявоєнних автомобілів.

В ході проведення заходу учасники фестивалю протягом декількох годин зможуть продемонструвати глядачеві військову техніку і зброю в демонстраційних проїздах, на виставковому майданчику і в "бойових" умовах.

Крім того, будуть проведені військово-історичні постановки у виконанні військово-історичних груп клубу "Червона Зірка", демонструючи глядачам взаємодію піхотних, механізованих, розвідувальних, автомобільних і бронетанкових підрозділів в бою.

Організатори заходу: МГО "Київський клуб "Червона Зірка", Національна кіностудія ім. О.Довженка, "Київське повітроплавне товариство", ТМ "Мілітарист", ТСО України, Національний музей військової історії України, концерн "КПЗШБ", Музей Шереметьєвих", за підтримки Державної Податкової Служби України, Міністерства Оборони України та Управління Внутрішніх військ та Управління Державної Прикордонної служби.

Час і місце: 26 лютого о 13:00 на мототреку "Пирогово" (Київ, вул. Червонопрапорна, 188).

Дивіться також репортаж про І-ий фестиваль "На броні Перемоги" (ФОТО)

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.