Київські пам'ятки історії охороняє всього дві людини

У відділі інспекції державного контролю з охорони культурної спадщини фактично працює ДВІ людини.

Про це стало відомо під час обговорення звіту Головного управління охорони культурної спадщини за 2011 рік та основних заходів на 2012 рік, сказав голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

За словами депутата, той жахливий стан, в якому сьогодні знаходяться пам’ятки Києва, великою мірою зумовлений тим, що кількість працівників, які контролюють стан пам’яток, виконання угод, вивчають проблеми об’єктів, вирішують їх та розв’язують конфлікти, це всього 2 інспектори.

 

"Порівняйте це з кількістю автоінспекторів. Невже автомобілі важливіші за пам’ятки?", - зауважив Бригинець.

На 1 співробітника інспекції випадає понад 2000 історичних об’єктів, що унеможливлює усунути всі виявлені порушення у сфері охорони культурної спадщини, а також одночасно проконтролювати належним чином виконання приписів.

Під час обговорення звіту Бригинець виступив з пропозицією збільшити фінансування ГУ охорони культурної спадщини та кількість інспекторів до 15 осіб. Заперечень щодо пропозиції з боку очільників КМДА, зокрема профільного заступника голови КМДА Л. Новохатька, який був присутній на засіданні, не було.

"Сподіваюсь, поповнення штату працівників таки відбудеться і ними стануть активісти пам’яткоохоронного руху, які сьогодні і без зарплат, і без посад відстоюють пам’ятки Києва", - заявив голова комісії.

Раніше Бригинець повідомляв, що в бюджеті Києва 2012 року на збереження, розвиток, реконструкцію та реставрацію пам’яток історії та культури заплановано виділити 2,2 млн грн за мінімальної потреби в 28,8 млн грн.

 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.